Эпилог - Агата Кристи

Приди ко мне

Уныние

Возьми меня

Спаси меня

Забытую мне песню спой

И забери меня с собой

Больно это когда

Страшно хочется жить

И не зная зачем

Ты куда-то бежишь

Босиком

Неглиже

В никуда

Где уже

Больше никогда

Не будет больно

Мы выпили до дна

Прощальное вино

И мы вполне довольны всем

Собрали и сожгли

Приснившиеся сны

И нам не жалко их совсем

Другие облака

Наверное нас ждут

Другое небо позовёт

Ещё совсем чуть-чуть

Немного поболит

И скоро всё само пройдёт

Начала нет и нет конца

Раскрасим жизнь во все цвета

Как в первый раз сейчас и снова

Всё раскрасим по-другому

Даже если и не жить

Сама себя раскрасит жизнь

Найдёт для каждого сама

Свои цвета твои цвета

Начала нет и нет конца

И снова с чистого листа

Раскрасим жизнь во все цвета

Прийди до мене

Смуток

Візьми мене

Врятуй мене

Забуту мені пісню заспівай

І забери мене з собою

Боляче це коли

Страшно хочеться жити

І не знаючи навіщо

Ти кудись біжиш

Босоніж

Негліже

В нікуди

Де вже

Більше ніколи

Не буде боляче

Ми випили до дна

Прощальне вино

І ми цілком задоволені всім

Зібрали та спалили

Приснилися сни

І нам не шкода їх зовсім

Інші хмари

Напевно, нас чекають

Інше небо покличе

Ще зовсім трішки

Трохи поболить

І скоро все саме пройде

Початку немає і немає кінця

Розфарбуємо життя у всі кольори

Як уперше зараз і знову

Все розфарбуємо по-іншому

Навіть якщо й не жити

Сама себе розфарбує життя

Знайде для кожного сама

Свої кольори твої кольори

Початку немає і немає кінця

І знову з чистого листа

Розфарбуємо життя у всі кольори