Кошмар - Афазия

Кошмар

(Ф. Трухачев — М. Трухачев)

На землю спускается ночь.

Мир погружается в мрак.

Дом полон черных теней

И в каждой скрывается страх.

Ты пытался его убить.

Хотел убежать от себя,

Но вот страх тебя настиг.

Такая твоя судьба.

Припев:

Сквозь мокрые стекла окон

Глядит на тебя луна.

Пророчит она вечный сон,

Желает спокойного сна.

Ты совесть свою распял

За тридцать звонких монет.

Ты душу свою продал

И дороги назад уже нет.

И вот ты боишься уснуть

И ночи звездной не рад,

Ведь каждый сон для тебя

Это — экскурсия в ад.

Припев.

Ты хочешь покончить с собой

И руки от крови умыть.

Ты хочешь навечно уснуть,

Ведь кошмар не дает тебе жить.

Сквозь мокрые стекла окон

Глядит на тебя луна.

Пророчит луна вечный сон,

Желает спокойного сна.

Припев.

Кошмар

(Ф. Трухачов - М. Трухачов)

На землю спускається ніч.

Світ занурюється в темряву.

Будинок сповнений чорних тіней

І в кожній ховається страх.

Ти намагався його вбити.

Хотів втекти від себе,

Але ось страх тебе наздогнав.

Така твоя доля.

Приспів:

Крізь мокре скло вікон

Дивиться на тебе місяць.

Пророкує вона вічний сон,

Бажає спокійного сну.

Ти совість свою розіп'яв

За тридцять дзвінких монет.

Ти душу свою продав

І дороги назад вже немає.

І ось ти боїшся заснути

І ночі зоряний не рад,

Адже кожен сон для тебе

Це - екскурсія в пекло.

Приспів.

Ти хочеш покінчити з собою

І руки від крові вмити.

Ти хочеш надовго заснути,

Адже жах не дає тобі жити.

Крізь мокре скло вікон

Дивиться на тебе місяць.

Пророкує місяць вічний сон,

Бажає спокійного сну.

Приспів.