Мосты - Адвайта

Припев:

Мир для меня, и я не вижу в нём преград.

Все эти рамке не более, чем

Всего лишь дверь, за которой идёт игра,

А игроки не знают зачем.

Мир для меня, и я не вижу в нём преград.

Все эти рамке не более, чем

Всего лишь дверь, за которой идёт игра,

А игроки не знают зачем.

Я иду к цели, как лайнер на взлет, неудачам на зло,

Даже непробиваемый заслон меня не тормознёт.

От этой вспышки город проснется, небо полоснёт свет от солнца

И я, на волосок от него.

Наушники в нужный разъем и я не обернусь назад

Там, моя фортуна не потерпит вмешательство зала.

Какими бы не были между попытками интервалы,

Слова без дела — это вата.

Этого мало.

Будь постоянно налегке, неважно, где ты и с кем,

Не зная формулу успеха и как быстрее разбогатеть.

Пусть не мой день и все играет против,

Проходят в поте лица эти будни, одет не по погоде.

Странно, но тревоги нет совсем.

Говорят, ведь то, что не убьет нас, только сделает сильнее.

Тут согласен.

И это всё не напрасно.

Горячий кофе на столе, дорожка в моно, готов на запись.

Меня ни разу не качало с крепкого чая,

И навряд ли качнет, если что-нибудь не подмешают.

Я не особо танцую, тем паче локтями,

Курю, читаю рэп, ну или книгу читаю.

Можно сидя у телика сочинять мечты,

Но между пятой точкой и диваном бакс не пролетит.

Мы клэйп и снэйр, наша судьба — жить на битах,

Целый мир у наших ног, мой друг.

Именно так.

Припев:

Мир для меня, и я не вижу в нём преград,

Все эти рамке не более, чем

Всего лишь дверь, за которой идёт игра,

А игроки не знают зачем.

Мир для меня, и я не вижу в нём преград,

Принцип остался простым:

В глазах огонь, которому не остыть,

И поэтому — я жгу мосты.

Всегда при деле, всегда с ней, музыка — мой подельник,

Делим время на двоих.

Видимо она в меня верит.

И велось как наводнение и стал ей одержим

По-другому жить не намерен и, поэтому, жив, видать.

Слова на битах, я пропадаю там часто,

Честно, победа нужна, раз уж выпал случай участвовать.

И ни секунды сомнений нет,

Всё будет так как мне надо.

Приберегаю коронный удар до лучших времён.

Слышишь эти голоса на битах?

Наши люди, приём!

Эй yo, музыка — взрыв, музыка — лучший трамплин,

И чтобы делать это постоянно не нужен трамфил.

Свою душу пробив, рискуя, пройдя в all in,

Мы спим спокойно, системы не мерещатся дьяволы.

И если неудачи делят тебя на дробные,

Главное просто знать, что ты попробовал.

Мосты во все города помогут нам передать то,

Что несли тебе так долго, испачкав не одну тетрадь.

Музыка — кайф и с нею так просто летать,

Дай отобью тебе пять, если совпала мечта.

Я жгу мосты, новый день — как новый старт.

Если хочешь что-то изменить, начни с чистого листа.

Старые перелистав дни, проблемы в них оставь.

Жизнь не прожигая, живи процентах на 100.

Припев:

Мир для меня, и я не вижу в нём преград,

Все эти рамке не более, чем

Всего лишь дверь, за которой идёт игра,

А игроки не знают зачем.

Мир для меня, и я не вижу в нём преград,

Принцип остался простым:

В глазах огонь, которому не остыть,

И поэтому — я жгу мосты.

Приспів:

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод.

Всі ці рамки не більше, ніж

Лише двері, за якими йде гра,

А гравці не знають навіщо.

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод.

Всі ці рамки не більше, ніж

Лише двері, за якими йде гра,

А гравці не знають навіщо.

Я іду до цілі, як лайнер на зліт, невдач на зло,

Навіть непробивний заслін мене не гальмує.

Від цього спалаху місто прокинеться, небо полосне світло від сонця

І я, на волосок від нього.

Навушники в потрібний роз'єм і я не обернусь назад

Там, моя фортуна не зазнає втручання зали.

Якими би не були між спробами інтервали,

Слова без діла — це вата.

Цього замало.

Будь постійно без нічого, неважливо, де ти і з ким,

Не знаючи формулу успіху і як швидше розбагатіти.

Нехай не мій день і все грає проти,

Проходять у поті обличчя ці будні, одягнений не за погодою.

Дивно, але тривоги немає зовсім.

Кажуть, адже те, що не вб'є нас, тільки зробить сильнішим.

Тут згоден.

І це все недаремно.

Гаряча кава на столі, доріжка в моно, готовий на запис.

Мене жодного разу не качало з міцного чаю,

І навряд чи хитне, якщо щось не підмішають.

Я не особливо танцюю, тим більше ліктями,

Курю, читаю реп, ну або книгу читаю.

Можна сидячи у теліка складати мрії,

Але між п'ятою точкою і диваном долар не пролетить.

Ми клейп і снейр, наша доля — жити на бітах,

Цілий світ у наших ніг, мій друже.

Саме так.

Приспів:

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод,

Всі ці рамки не більше, ніж

Лише двері, за якими йде гра,

А гравці не знають навіщо.

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод,

Принцип залишився простим:

В очі вогонь, якому не охолонути,

І тому — я палю мости.

Завжди при справі, завжди з ній, музика — мій дільник,

Ділимо час на двох.

Мабуть, вона в мене вірить.

І велося як повінь і став їй одержимий

Інакше жити не має наміру і, тому, живий, мабуть.

Слова на бітах, я пропадаю там часто,

Чесно, перемога потрібна, якщо вже випала нагода брати участь.

І ні секунди сумнівів немає,

Все буде так, як мені треба.

Прибережаю коронний удар до кращих часів.

Чуєш ці голоси на бітах?

Наші люди, прийом!

Ей yo, музика — вибух, музика — найкращий трамплін,

І щоб робити це постійно не потрібний трамфіл.

Свою душу пробивши, ризикуючи, пройшовши в all in,

Ми спимо спокійно, системи не мерехтять дияволи.

І якщо невдачі ділять тебе на дрібні,

Головне просто знати, що ти спробував.

Мости у всі міста допоможуть нам передати те,

Що несли тобі так довго, забруднивши не один зошит.

Музика - кайф і з нею так просто літати,

Дай відіб'ю тобі п'ять, якщо збіглася мрія.

Я 'палю мости, новий день'— як новий старт.

Якщо хочеш щось змінити, почни з чистого листа.

Старі перегорнувши дні, проблеми в них залиш.

Життя не пропалюючи, живи відсотках на 100.

Приспів:

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод,

Всі ці рамки не більше, ніж

Лише двері, за якими йде гра,

А гравці не знають навіщо.

Мир для мене, і я не бачу в ньому перешкод,

Принцип залишився простим:

В очі вогонь, якому не охолонути,

І тому — я палю мости.