Курим сидим - Адвайта

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Мне не нужно знать, где ты.

Просто приезжай и проверим,

Как мы любим сходить с ума.

Ночь пройдет незаметно для нас.

Взлетаем, взлетаем!

Алкоголь сближает;

ты знаешь,

И даже не нужно тебя просить, ты все устроишь сама здесь.

Тело цвета золота, одежда в сторону.

Ты что-то шепчешь, но уже все-равно.

Слышу твой стон заполняет всё вокруг.

И вся Вселенная в этой комнате.

Ты так покорна мне, явно не скована.

Взорвусь в любой момент, ты давно взорвалась.

Вспышка, яркий свет...

Ты уже не та... Я, уже не я...

Ведь в любви нет места нам.

Мы с разных планет и других историй.

И ты проснешься одна.

Прощай, мне нужно возвращаться в свой мир.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Мы выключим свет, сядем напротив.

Твои пальцы щелкают зажигалкой.

Мы вроде бы рядом, но как-то выходит,

Что хочется большего, невероятно.

И все, что вокруг - нас не заботит.

Ты отдаешься мне без остатка.

Твоя улыбка страшно заводит,

И становится простой и понятной.

И опять будто по-новой.

К черту все мысли и разговоры.

Будто мы совсем не знакомы,

И это случится с нами впервые.

Но все происходит будто по нотам.

Просто спрячем за шторами город.

Наплевать на любые законы,

И по-барабану, что скажут другие.

Ведь тебе же нравится, когда я сжимаю твои волосы.

Когда снимаю с тебя всё, что мешает.

Меня сводит с ума твой голос.

И ты знаешь, - это даже больше сближает.

И я утону в твоих глазах,

А ты откинешь в сторону гордость.

Ведь всё, что нам нужно сейчас -

Это принадлежать друг другу полностью!

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Мы не влюбленная парочка, нет.

Так что, к черту все слова о любви!

Давай, ты останешься, и будем

Смотреть друг на другу, и молча курить?

Протрём панорамные стекла отеля.

Ведь мы так старались, чтоб они запотели.

Ты дашь мне огня, чтобы я прикурил;

Ну, а я дам огня, чтобы прикурила в постели.

И, между нами нет чувств совсем!

-

Будто видимся мы впервой;

Хоть ты многое любишь во мне.

Ну, а я люблю, когда на тебе ничего.

Вдох, легкий Parliament, дым, ночь манит огнями.

Ты одна на миллион такая, и, между нами цунами.

Мир пусть подождет, ведь кроме нас никого нет.

Мы не зажжем свет, между нами - огонь тел.

Ночь, как вино выпиваем до дна...

Хоть уснем мы вдвоем, рассвет ты встретишь одна.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Курим, сидим;

курим, сидим;

а между нами пропасть без слов.

Ты молчишь, куда спешить?

Давай оставим, как есть всё.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Мені не треба знати де ти.

Просто приїжджай і перевіримо,

Як ми любимо божеволіти.

Ніч пройде непомітно для нас.

Злітаємо, злітаємо!

Алкоголь зближує;

ти знаєш,

І навіть не треба тебе просити, ти все влаштуєш сама тут.

Тіло кольору золота, одяг убік.

Ти щось шепочеш, але вже все одно.

Чую твій стогін заповнює все довкола.

І весь Всесвіт у цій кімнаті.

Ти така покірна мені, явно не скута.

Вибухну в будь-який момент, ти давно вибухнула.

Спалах, яскраве світло.

Ти вже не та... Я, вже не я...

Адже в коханні немає місця нам.

Ми з різних планет та інших історій.

І ти прокинешся сама.

Прощавай, мені треба повертатись у свій світ.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Ми вимкнемо світло, сядемо навпроти.

Твої пальці клацають запальничкою.

Ми ніби поруч, але якось виходить,

Що хочеться більшого, неймовірно.

І все, що довкола – нас не турбує.

Ти віддаєшся мені без залишку.

Твоя посмішка страшно заводить,

І стає простою та зрозумілою.

І знову наче по-новій.

До біса всі думки та розмови.

Наче ми зовсім не знайомі,

І це станеться з нами вперше.

Але все відбувається ніби за нотами.

Просто сховаємо за шторами місто.

Наплювати на будь-які закони,

І по-барабану, що скажуть інші.

Адже тобі подобається, коли я стискаю твоє волосся.

Коли знімаю з тебе все, що заважає.

Мене зводить з розуму твій голос.

І ти знаєш, це навіть більше зближує.

І я потону в твоїх очах,

А ти відкинеш убік гордість.

Адже все, що нам потрібне зараз -

Це належати одне одному повністю!

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Ми не закохана парочка, ні.

Так що, до біса всі слова про кохання!

Давай, ти залишишся, і будемо

Дивитись один на одного, і мовчки курити?

Протріть панорамне скло готелю.

Адже ми так старалися, щоб вони запітніли.

Ти даси мені вогню, щоб я прикурив;

Ну а я дам вогню, щоб прикурила в ліжку.

І, між нами немає почуттів зовсім!

-

Наче бачимося ми вперше;

Хоч ти багато кохаєш у мені.

Ну а я люблю, коли на тобі нічого.

Вдих, легкий Parliament, дим, ніч манить вогнями.

Ти одна на мільйон така, і між нами цунамі.

Світ нехай зачекає, адже, крім нас, нікого немає.

Ми не запалимо світло, між нами – вогонь тіл.

Ніч, як вино випиваємо до дна.

Хоч заснемо ми вдвох, світанок ти зустрінеш сама.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.

Куримо, сидимо;

куримо, сидимо;

а між нами пропасти без слів.

Ти мовчиш, куди поспішати?

Давай залишимо, як є все.