Знаки - Adamant

Я изучал твои глаза,

Но каждый раз как будто заново начну.

Большой зрачок я отражал,

Одни туманы без наркотиков ко сну.

Мы не уйдем этой зимой,

Слишком эмоционально мерзну

Я сочиню один укол чтобы тебя продолжить,

Размазывая брызги по лицу.

Припев:

Я пишу твои знаки, я учу твои знаки.

Я дышу, и ты дыши со мной.

Я буду жить в твоих страхах,

Если вдруг ты устанешь, падая как ночь в мое окно.

Я изучал пустынный холст, где среди строк навряд ли мне найти покой.

Два дня без сна втирая кокс, кокс, кокс.

Я не прикончил свой настрой.

Ты не увидишь мой восторг, когда они ниц упадут.

Я уже видел вещий сон — он сбылся без пяти минут…

Нет интереса быть для них в этих проекциях увы.

Жаль это только мой конфликт всё как инфекция внутри.

Поджигай!

Припев:

Я пишу твои знаки, я учу твои знаки.

Я дышу, и ты дыши со мной.

Я буду жить в твоих страхах,

Если вдруг ты устанешь, падая как ночь в мое окно.

Мысли сложатся в комбо, между строк ты найдешь целый омут.

Я смок, что оседает цинком на легких;

Я время — ты чересчур мимолетна;

Останься на ночь либо уйди.

Я выучу путь по звездам на память;

Пусть легендой не станут мои труды.

Пустой дом не сдержит эти липкие сваи абстрактно.

Чтобы каждый нашел себя, я стал другим.

Это только моя вина, но я беру тебя досыта,

Выжигая зрачками глаз твое тело от лета до осени.

Хоть я зимой был снегами,

Рисуя тебе тепло как из рекламы

Всех сказок где я манекен, оригами.

Эти знаки увижу сквозь могильный орнамент,

Чтобы сказать «Прощай», и чтобы сказать «Прощай»

Чтобы сказать «Прощай», я вижу эти знаки.

Припев:

Я пишу твои знаки, я учу твои знаки.

Я дышу, и ты дыши со мной.

Я буду жить в твоих страхах,

Если вдруг ты устанешь, падая как ночь в мое окно.

Я пишу твои знаки, я учу твои знаки.

Я дышу, и ты дыши со мной.

Я буду жить в твоих страхах,

Если вдруг ты устанешь, падая как ночь в мое окно.

Я пишу твои знаки, я учу твои знаки.

Я буду жить в твоих страхах,

Если вдруг ты устанешь, падая как ночь в мое окно.

Я вивчав твої очі,

Але щоразу ніби заново почну.

Великий зіниця я відбивав,

Одні тумани без наркотиків нарікають.

Ми не підемо цієї зими,

Занадто емоційно мерзну

Я створю один укол, щоб тебе продовжити,

Розмазуючи бризки по обличчю.

Приспів:

Я пишу твої знаки, я вчу твої знаки.

Я дихаю, і ти дихай зі мною.

Я житиму в твоїх страхах,

Якщо раптом ти втомишся, падаючи як ніч у моє вікно.

Я вивчав пустельний полотно, де серед рядків навряд чи мені знайти спокій.

Два дні без сну втираючи кокс, кокс, кокс.

Я не прикінчив свій настрій.

Ти не побачиш моє захоплення, коли вони ниць впадуть.

Я вже бачив віщий сон — він здійснився без п'яти хвилин…

Немає інтересу бути для них у цих проекціях на жаль.

Жаль це тільки мій конфлікт все як інфекція всередині.

Підпалюй!

Приспів:

Я пишу твої знаки, я вчу твої знаки.

Я дихаю, і ти дихай зі мною.

Я житиму в твоїх страхах,

Якщо раптом ти втомишся, падаючи як ніч у моє вікно.

Думки складуться в комбо, між рядків ти знайдеш цілий вир.

Я смок, що осідає цинком на легких;

Я час—ти ти надто скороминуща;

Залишся на ніч або піди.

Я вивчу шлях по зірок на пам'ять;

Нехай легендою не стануть мої праці.

Порожній будинок не стримає ці липкі палі абстрактно.

Щоб кожен знайшов себе, я став іншим.

Це тільки моя вина, але я беру тебе досхочу,

Випалюючи зіницями око твоє тіло від літа до осені.

Хоч я зимою був снігами,

Малюючи тобі тепло як із реклами

Усіх казок де я Манекен, орігамі.

Ці знаки побачу крізь могильний орнамент,

Щоб сказати «Прощавай», і щоб сказати «Прощавай»

Щоб сказати «Прощавай», я бачу ці знаки.

Приспів:

Я пишу твої знаки, я вчу твої знаки.

Я дихаю, і ти дихай зі мною.

Я житиму в твоїх страхах,

Якщо раптом ти втомишся, падаючи як ніч у моє вікно.

Я пишу твої знаки, я вчу твої знаки.

Я дихаю, і ти дихай зі мною.

Я житиму в твоїх страхах,

Якщо раптом ти втомишся, падаючи як ніч у моє вікно.

Я пишу твої знаки, я вчу твої знаки.

Я житиму в твоїх страхах,

Якщо раптом ти втомишся, падаючи як ніч у моє вікно.