Дисперсия - Adamant

Я мысленно срываю уже твое белье.

Подыграй мне, когда мы с тобой остались вдвоем.

И ты слабость мою видишь, что сейчас нелегко.

Быть одному на Weekend’ах, одному на Weekend’ах.

Забудь со мной все, что нарекли друзья.

Побудь со мной — это наша дисперсия.

Припев:

Мне так сложно понять, зачем ты играешь нас.

И каждый день только лишь пустота.

Время нам не вернуть.

И давит это, как жгут.

Ты гнешь свою линию.

Я гну свою линию…

Это замкнутый круг.

Помесь дел, и мне так сложно тут полететь.

Я бьюсь в окна закрытых стен.

Дай мне антидот от безумных дней.

Воля или любовь.

Я высекаю все на листе.

Шестнадцать строк — это слишком много.

Стакан полупустой, и я опустел.

Забудь со мной все, что нарекли друзья.

Побудь со мной — это наша дисперсия.

Припев:

Мне так сложно понять, зачем ты играешь нас.

И каждый день только лишь пустота.

Время нам не вернуть.

И давит это, как жгут.

Ты гнешь свою линию.

Я гну свою линию…

Зачем ты играешь нас.

И каждый день только лишь пустота.

Время нам не вернуть.

И давит это, как жгут.

Ты гнешь свою линию.

Я гну свою линию…

Я подумки зриваю вже твою білизну.

Підіграй мені, коли ми з тобою залишилися вдвох.

І ти слабку мою бачиш, що зараз нелегко.

Бути одному на Weekend'ах, одному на Weekend'ах.

Забудь зі мною все, що назвали друзі.

Побудь зі мною — це наша дисперсія.

Приспів:

Мені так складно зрозуміти, навіщо ти граєш нас.

І кожен день тільки порожнеча.

Час нам не повернути.

І тисне це, як джгут.

Ти гнеш свою лінію.

Я гну свою лінію…

Це замкнуте коло.

Помісь справ, і мені так складно тут полетіти.

Я б'юся у вікна закритих стін.

Дай мені антидот від шалених днів.

Воля чи кохання.

Я висікаю все на листі.

Шістнадцять рядків — це дуже багато.

Склянка напівпорожня, і я спустів.

Забудь зі мною все, що назвали друзі.

Побудь зі мною — це наша дисперсія.

Приспів:

Мені так складно зрозуміти, навіщо ти граєш нас.

І кожен день тільки порожнеча.

Час нам не повернути.

І тисне це, як джгут.

Ти гнеш свою лінію.

Я гну свою лінію…

Навіщо ти граєш нас.

І кожен день тільки порожнеча.

Час нам не повернути.

І тисне це, як джгут.

Ти гнеш свою лінію.

Я гну свою лінію…