Goldküste - Achim Reichel

Ich sah sie zum ersten mal

In einem Straßencafé

Sie sah aus wie eine Madonna —

Soviel Schönheit tat weh!

Sie hatte so hungrige Augen

Ihr Lächeln war so allein

Sie kam um das Leben zu suchen

In dieser Wüste aus Stein!

Oh, sie hat mich angesehen

Als ob ich was zu sagen hätte —

Ich hätte so vieles zu sagen gehabt

Doch meine Worte lagen an der Kette!

Sie hat mich angesehen

Als ob ich weiter wüsste

Glaub mir, ich kann nicht mit dir gehen —

Ich suche die Goldküste!

Ich sah sie zum zweiten mal

Am Hauptbahnhof morgens um drei

Ssie sah aus wie ein schwarzer Engel

Auf der Flucht vor der Polizei!

Sie wollte mir Träume verkaufen —

Davon hab' ich genug!

Ich gab ihr eine Zigarette

Und nahm den ersten Zug!

Sie hat mich angesehen

Als ob ich was zu sagen hätte —

Ich hätte so vieles zu sagen gehabt

Doch meine Worte lagen an der Kette!

Sie hat mich angesehen

Als ob ich weiter wüsste

Glaub mir ich kann nicht mit dir gehen —

Ich suche die Goldküste!

Ich traf sie zum dritten mal

In einem fremden Land

Sie hatte die Haare geschoren —

Fast hätte ich sie nicht erkannt!

Es war ein eisiger Winter

Der Frost färbte uns rot

Wir hatten all unsere Wege verloren

Und fanden uns im selben Boot!

Sie hat mich angesehen

Als ob ich was zu sagen hätte

Ich sagte: «Komm, lass uns zusammen gehen

Wir finden die Goldküste!»

Sie hat mich angesehen

Als ob ich weiter wüßte

Ich sagte: «Komm, lass uns zusammen gehen

Wir finden die Goldküste —

Wir finden sie

Oh, oh

Wir finden die Goldküste!»

Я бачив її вперше

У вуличному кафе

Вона була схожа на Мадонну...

Так боляче краси!

У неї були такі голодні очі

Її посмішка була такою самотньою

Вона прийшла шукати життя

У цій кам'яній пустелі!

О, вона подивилася на мене

Ніби мені було що сказати —

Мені було б так багато сказати

Але мої слова були на ланцюжку!

вона подивилася на мене

Ніби я знав більше

Повір мені, я не можу піти з тобою —

Шукаю Золотий берег!

Я бачив її вдруге

На головному вокзалі о третій ранку

Вона була схожа на чорного ангела

Втікає від поліції!

Вона хотіла продати мені мрії -

Мені цього досить!

Я дав їй сигарету

І сів першим потягом!

вона подивилася на мене

Ніби мені було що сказати —

Мені було б так багато сказати

Але мої слова були на ланцюжку!

вона подивилася на мене

Ніби я знав більше

Повір мені, я не можу піти з тобою -

Шукаю Золотий берег!

Я зустрів її втретє

В чужій країні

Вона поголила волосся -

Я її майже не впізнав!

Була крижана зима

Мороз нас почервонів

Ми втратили всі наші шляхи

І знайшов нас в одному човні!

вона подивилася на мене

Наче мені було що сказати

Я сказав: «Давай, ходімо разом

Ми знайдемо Золотий берег!

вона подивилася на мене

Ніби я знав більше

Я сказав: «Давай, ходімо разом

Ми знаходимо Золотий берег —

Ми її знаходимо

ой ой

Ми знайдемо Золотий берег!