Der fliegende Holländer - Achim Reichel

Kein Lüftchen rührt sich, der Himmel klar

Und die See ist spiegelglatt, an Bord döst alles vor sich hin

Und eine alte Geschichte geht mir nicht aus dem Sinn

Es war einst ein Käpt'n, sein Schiff im schweren Sturm

Doch er wollte des Kurs nicht ändern, blickte stur und starr nach vorn

«Lieber fahr ich in die Hölle, bevor ich mich zwingen lass'

Grüß mir den Teufel, Bootsmann!»

lachte er nur voller Hass

Und er spuckte in den Wind, und er fluchte über's Meer

«Ich bin der Herr auf meinem Schiff, einen mächt'gern gib’s nicht mehr!»

Da brach entzwei das Ruder, hilflos trieb er nun umher

Und wo er steht, wohin er geht das wusst' er nun nicht mehr

Dieser Tag ging nie zu Ende, und der Sturm ging nie vorbei

Und das Ruder blieb gebrochen, keiner hörte seinen Schrei

Und kein Tod tat ihn erlösen, und kein Schlaf war für ihn da

Und das Blut in seinen Adern, wurde kälter jedes Jahr

Viele haben ihn gesehen, doch sie hatten große Furcht

Denn man sagt, es bringe Unheil, zu kreuzen seine Spur

Meist kam es dann zum Schiffbruch, und Rettung gab’s nicht mehr

So war es für manch einen, Reise ohne Wiederkehr

Den fliegenden Holländer, nannten sie ihn überall

Er suchte einen Weg, zu beenden seine Qual

Und so raubt er viele Schätze, doch kein Gold, kein Edelstein

Kann erkaufen die Erlösung.

So ging weiter seine Pein!

Oh, du Verfluchter, suche weiter, auch für dich gibt es ein Ziel

Hab nur Mut, um zu verändern.

Setz' nur weiter in dem Spiel

Und erschrick nicht vor der Liebe, sie kann dir der Hafen sein

Der dich schützt vor schwerem Wetter, auch vom Fluche dich befrei’n

Ні вітерець не ворушиться, небо чисте

А море гладке, як скло, все на борту дрімає

І я не можу викинути з голови стару історію

Давним-давно був капітан, його корабель потрапив у сильний шторм

Але він не хотів змінювати курс і вперто і суворо дивився вперед

«Я вважаю за краще піти до пекла, перш ніж дозволити себе примусити себе»

Привітайся з дияволом, боцман!

він просто засміявся сповнений ненависті

І плюнув він на вітер, і проклинав над морем

— Я господар свого корабля, нема вже могутнього!

Тоді весло зламалося надвоє, тепер він безпорадно носився навколо

І тепер він уже не знав, де він, куди йде

Цей день ніколи не закінчувався, і буря не проходила

А весло залишилося зламаним, його крику ніхто не почув

І ніяка смерть не викупила його, і не було йому сну

І кров у його жилах з кожним роком холодніла

Багато бачили його, але дуже боялися

Бо кажуть, що це приносить зло на його шляху

Більшу частину часу він зазнав корабельної аварії, і порятунку не було

Ось як це було для деяких, подорож без повернення

«Летючий Голландець», його всюди називали

Він шукав спосіб припинити свої муки

І так він грабує багато скарбів, але ні золота, ні дорогоцінного каміння

Можна купити викуп.

Тож його муки тривали!

Ой, проклята ти, шукай далі, у тебе теж є ціль

Майте лише сміливість змінитися.

Просто продовжуйте грати в гру

І не бійтеся кохання, воно може бути вашим притулком

Хто береже вас від негоди, той звільняє і від проклять