Pusher - Achille Lauro

No che non cancelli

No, io dico no, io dico di no

No che non cancelli

No, io dico no, io dico di no

Vogliono che accetti

Ma non cambieranno Ma non cambieranno

Mai non cambio

È la storia di due ragazzi

Famiglie diverse ma stesso posto

Da bambini arrampicarsi agli alberi più alti ai rami

Perdeva chi guardava sotto

Due caratterini entrambi

A scuola mai le cartelline ai banchi

Marinare scuola con le compagne

Rubare una Skoda e poi scoparle

Le catenine al collo

Tatuarsi ognuno il nome

Guidavamo che sgasavamo ancora in folle

Con dei barattoli fatti di

Erano capaci di capaciti

Perché non avere dà potere

Sai come capaci di volere

Erano diamanti chiari

Ma ossidati sbagli vari

Qui dove se sbagli paghi

Sbagli paghi

Qui dove non hai le mani e mai

E dove se non hai rimani

Fatti ancora un po'

A farsi ancora grammi anni

Fino a farsi grandi

Fino a esserne schiavi e dirse «ancora un po'»

Tagliavamo la coca in una cantina

Ogni dose in ogni bustina

Eravamo ricchi ogni mattina

E spendevo i soldi tutto il giorno

Tenevamo tutti intorno

Ti muovevi come fossi sempre sotto gli occhi al mondo è come averlo conto

Poi giù col pentolino, fuoco vivo

Consumati, un odore acre

Le buste chiuse con un accendino tutte le mani tutte bruciate

Ricordo ancora la casa vuota

È roba nuova

Ognuno con la roba buona in paranoia

Facevamo i finti apposto

Portavo la droga fino al posto

Fino a diventare tanto grandi

Da mandare gli altri al posto nostro

Fino a tutti contro

Fino a darsi tutti contro

Stronzi quanto?

Fino a fottersi l’un l’altro

Quel giorno entrammo in macchina

È un giorno come quest’altro

Passammo a prende' due tipe

Si, come un qualunque altro

La macchina bianca

La tipa affianco che fumava e fumavamo

Noi vestiti e i loro vestiti in bagagliaio

Quel giorno entrammo i macchina e infine tornammo a casa

Ma sotto in mezzo secondo

Ci bloccano: è una retata

Ci fermano

Addosso solo dei soldi

Quali ragioni chiedo

Scrivono ha della droga addosso ma non è vero

Adesso tutti fermati

Andiamo a casa

«Perquisizione», dice

E dà uno schiaffo al mio amico

Che alza poco la voce

Quindi chiede dov'è casa

Dico «non abito a Roma»

Chiavi che tengo in tasca

Dico so' de i miei genitori

Allora, il tipo mi guarda

Dice «Lauro» e si mette a ridere

Io so che sto mentendo

Ma cerco invano di fingere

Perché so bene che casa mia qua è piena di roba

Penso «strano, casualmente l’avrei tenuta un’ora»

Io che stringevo patti con gente

Senza dei documenti

Io che volevo solo cambia' la vita e scappare in fretta

Telecamere in casa poste fuori e dentro gli androni

Io che ho smosso co sta gente di più di cento milioni

Solo per cambiare la vita mi dicevano evita

La gente non pensa a volte scelta non è permessa

Sono pietrificato ammanettato

Sudato, stanno entrando in casa

Con il mandato

E la roba è sotto al divano

Una pistola carica ma nascosta nella caciara

25.000 € in una calza della befana

Sono tutti quanti mi urlano a me di' dov'è la roba

Io che avevo iniziato solo per cambiare una storia penso

Non voglio finire così (x8)

Ні, ви не скасуєте

Ні, я кажу ні, я кажу ні

Ні, ви не скасуєте

Ні, я кажу ні, я кажу ні

Вони хочуть, щоб ви прийняли

Але вони не зміняться Але вони не зміняться

Я ніколи не змінююсь

Це історія двох хлопчиків

Різні сім'ї, але одне місце

Як діти лазять на найвищі дерева на гілки

Хто глянув внизу, той загубився

Двоє темпераментних обох

У школі ніколи папок на партах

Пропуск школи з однокласниками

Вкрав Шкоду, а потім трахнув їх

Ланцюги на шию

Кожен робить татуювання свого імені

Ми їхали, поки були на нейтралі

З баночками з

Вони були здатні на навички

Бо відсутність дає владу

Ви знаєте, як здатні хотіти

Це були чисті діаманти

Але окислені різні помилки

Тут, якщо ви зробили помилку, ви заплатите

Неправильно, плати

Тут, де немає рук і ніколи

А де, якщо не треба залишатися

Взяти ще

Щоб отримати ще грам років

Поки не підростуть

До тих пір, поки не стану його рабом і не скажу «трішки більше»

Кокс ріжемо в погребі

Кожна доза в кожному пакетику

Щоранку ми були багаті

А гроші витратив цілий день

Ми тримали всіх поруч

Ти рухався так, як ніби ти завжди був під очима світу, ніби маєш це на увазі

Потім вниз з каструлькою, живий вогонь

Зношений, їдкий запах

Пакети закриті запальничкою, всі руки всі згоріли

Досі пам’ятаю порожній будинок

Це нові речі

Усі, у кого хороші речі в параної

Ми зробили фальшиві все добре

Я приніс наркотики на місце

Поки вони не стануть такими великими

Щоб послати інших замість нас

До всіх проти

Щоб настроїти всіх проти

Придурки скільки?

Поки вони не трахнуть один одного

Того дня ми сіли в машину

Це такий день, як цей інший

Ми пішли взяти двох дівчат

Так, як і будь-який інший

Біла машина

Дівчина поруч з нами, яка курила і курила

Одягли ми і свій одяг у багажник

Того дня ми сіли в машину і нарешті поїхали додому

Але менше за півсекунди

Нас блокують: це облав

Вони зупиняють нас

Я просто ношу трохи грошей

Які причини я питаю

Пишуть, що у нього наркотики, але це неправда

Тепер усі зупиняються

Давайте йти додому

«Шукай», — каже він

І ляпас мого друга

Це трохи підвищує його голос

Потім запитує, де будинок

Я кажу: "Я не живу в Римі"

Ключі я тримаю в кишені

Я кажу, що знаю про своїх батьків

Отже, хлопець дивиться на мене

Він каже «Лауро» і починає сміятися

Я знаю, що я брешу

Але марно намагаюся прикидатися

Бо я знаю, що мій дім тут повний речей

Я думаю "дивно, випадково я б протримав його на годину"

Я укладаю договори з людьми

Без документів

Я просто хотів змінити своє життя і швидко піти

Домашні камери розміщені зовні та всередині коридорів

Я, хто переїхав, — це люди з більш ніж ста мільйонів

Просто щоб змінити своє життя, вони сказали мені уникати

Іноді люди не думають, що вибір заборонений

Я скам’яніла в наручниках

Спітнілі вони заходять до хати

З мандатом

А речі під диваном

Заряджена зброя, але схована в каціарі

25 000 євро в шкарпетці Водохреща

Вони всі кричать на мене і кажуть «де речі».

Думаю, я, який тільки почав змінювати історію

Я не хочу закінчити так (x8)