Prega per noi - Achille Lauro

Parto dal punto quando ho smesso di studiare come mia madre avrebbe voluto

Torno ai miei tredici anni

Quattordici, quindici anni

Sulle scalette fatti per strada con i più grandi

Si mezzi asociali, mezzi a spacciare, mezzi spacciati

Nomi qui sui giornali, mezzi fatti, mezzi ai funerali

Schiaffi di un padre, grammi da dare

Fatalità da ragazzi, darsi da fare

Da fatti a farsi del male

Restando con i più grandi

Riunito con tutti gli altri coetanei

Quell’ironico fato che ci ha incrociati

Storie diverse ma stesse crepe

Soli al quartiere

Pochi mesi e pensavo solo a furti e non farsi bere

Volevamo soltanto quello che avevano tanti

Ed ero figlio di chi sputa sugli altri, su dove mangi

E la gente che ci guardava in zona

Ci giudicava senza pensare a cosa

Ed ognuno a casa mancava ed ora sai che

Che tutto quello che ho vissuto non lo avrei voluto mai per me

La sensazione che proviamo a stare male, che ne sai di me

E le persone che ti guardano non lo sanno cosa fai per te

Che benedica Dio la vita mia se in fondo sono ancora me

Eravamo piccoli figli, ma figli di una puttana

Per strada tutti fatti infatti il fatto si raccontava

E ogni volta una nuova

Noi che sui banchi neanche una prova

Per qualche banconota

Banco prova

Mai manco a scuola

Sì volevamo di più, solo i sogni che fa nessuno

Noi cinque soli in giro, sui motorini fino al mattino

Che diciassette, chi c’era lo dice sempre

Se presi e spesi, pesi, noi dagli etti ai chili in due mesi

Ragazzi normali, pezzi tagliati, mezzi scappati

Coi mezzi rubati per fare gli impicci sui mezzi appropriati

Ma quanti mezzi rovinati

Mezzi mezzi morti gli altri mezzi mezzi cambiati

Sai che

Che tutto quello che ho vissuto non lo avrei voluto mai per me

La sensazione che proviamo a stare male, che ne sai di me

E le persone che ti guardano non lo sanno cosa fai per te

Che benedica Dio la vita mia se in fondo sono ancora me

E lì ero stanco

Non smisi ma vidi visi in crisi

Amici visti cambia in un anno

Tra i pochi rimasti dai primi passi a morire basta

Ogni mese cambiavo casa sognando ce l’avrei fatta

Da rapinare gli spacciatori

Al capo di spacciatori

Da un ramo a rami minori

Contare i soldi orgogliosi

Vedevi i frutti che frutti

I soldi che dopo butti

Non fidarsi più

Solo volevo me sopra a tutti

Ma tutto cambiava tra rimasti a terra e rimasti per strada

L’amore perso perché non dicevo basta

Mia madre che non poteva neanche più guardarmi in faccia

Io che volevo farmi nome tra chi mi sputava in faccia

Tra amici per convenienza perché tu sei qualcuno

A qualcuno fa convenienza avè quache conoscenza

Ti chiamano amico perché senza di te stanno senza

Chiuderanno i rapporti il primo giorno che starai senza

E ti perdi col tempo

Oggi è tutto diverso

E al muretto nostro non c'è più neanche mezzo pischello

Guardo ‘sti ragazzi nuovi qui fare i pusher ma per mezz’etto

E dopo un anno in strada parla' di strada, ma vive in centro

Oggi qui parlano, si vantano, sì fuori spacciano

Col frigo pieno, il padre a fianco ma non si domandano

Chi in mano v’ha messo da prima per prima i primi pacchetti

Che se parlano di strada ma il perché prima di questi

Per chi stava in strada senz’altra strada

Stando con chi poi è cresciuto e morto sulla stessa strada

Parlo a chi verrà dopo, ai pochi che sanno ascoltare

Dico che pochi ripaga, troppi riposano in pace

Sai che

Che tutto quello che ho vissuto non lo avrei voluto mai per me

La sensazione che proviamo a stare male, che ne sai di me

E le persone che ti guardano non lo sanno cosa fai per te

Che benedica Dio la vita mia se in fondo sono ancora me

Починаю з того моменту, коли перестав вчитися, як хотілося б моїй мамі

Я повертаюся до своїх тринадцяти

Чотирнадцять, п'ятнадцять років

На сходах, зроблених на вулиці зі старшими

Так, асоціальний означає, значить продати, наполовину приречений

Імена тут у газетах, наполовину факти, наполовину зроблені на похоронах

Ляпаси батька, грам дати

Смертність у дитинстві, зайнятися

Від фактів до шкоди

Залишаючись зі старшими

Возз’єднався з усіма іншими однолітками

Та іронічна доля, що спіткала нас

Різні історії, але ті самі тріщини

Сам по сусідству

Кілька місяців і я думав лише про крадіжки і не напивався

Ми просто хотіли того, що було у багатьох

А я був сином тих, що плюють на інших, на те, де ви їсте

І люди, які спостерігають за нами в цьому районі

Він судив нас, не замислюючись про що

А вдома всі пропали і тепер ви це знаєте

Що все, чим я прожив, я б собі ніколи не хотів

Почуття, яке ми відчуваємо від того, що ми хворі, що ти знаєш про мене

І люди, які дивляться на вас, не знають, що ви робите для себе

Нехай Бог благословить моє життя, якщо я все-таки залишаюся собою

Ми були маленькими дітьми, але дітьми повії

На вулиці всі факти фактично розказали

І кожен раз новий

Ми, хто на лавках навіть не тест

За кілька рахунків

Випробувальний стенд

Я ніколи не пропускаю школу

Так, ми хотіли більше, тільки мрії, яких ні в кого немає

Нас уп’ятеро одні, на мопедах до ранку

Той сімнадцять, хто був там, завжди так говорить

Якщо взяти і витратити, ваги, ми передамо вам фунти в фунти через два місяці

Нормальні хлопці, порізані шматками, наполовину втекли

З вкраденими засобами втягнутися у відповідні засоби

Але скільки коштів зруйновано

Напівмертвий, другий наполовину змінився

Ти це знаєш

Що все, чим я прожив, я б собі ніколи не хотів

Почуття, яке ми відчуваємо від того, що ми хворі, що ти знаєш про мене

І люди, які дивляться на вас, не знають, що ви робите для себе

Нехай Бог благословить моє життя, якщо я все-таки залишаюся собою

І там я втомився

Я не зупинився, але побачив обличчя в кризі

Відвідані друзі змінюються за один рік

Досить одного з небагатьох, які залишилися з перших кроків, щоб померти

Щомісяця я переїжджав додому, мріючи, що встигну

Пограбувати наркоторговців

До боса наркодилерів

Від однієї гілки до другорядних

Гордість рахувати гроші

Ви бачили плоди, які приносите

Гроші, які потім викидаєш

Більше не довіряй

Я просто хотів мене понад усіх

Але все змінилося між залишилося на землі і залишилося на вулиці

Любов втрачено, бо я не сказав достатньо

Моя мама, яка більше не могла дивитися мені в обличчя

Я, який хотів зробити своє ім'я серед тих, хто плює мені в обличчя

Серед друзів для зручності, тому що ти хтось

Комусь зручно мати якісь знання

Вони називають тебе другом, тому що без тебе вони без тебе

Вони припинять стосунки в перший же день, без якого ви залишитеся

І ти губишся в часі

Сьогодні все інакше

А біля нашої стіни вже нема й половини малюка

Я дивлюся, як ці нові хлопці тут штовхають, але за півфунта

А через рік на вулиці говорить про вулицю, але живе в центрі

Сьогодні тут розмовляють, хваляться, та розпродаються

З повним холодильником, батько поруч, але вони не дивуються

Хто першим поклав тобі в руку перші пакунки

Що, якщо вони говорять про вулицю, але чому перед цим

Для тих, хто був на вулиці без іншого шляху

Бути з тими, хто тоді виріс і помер на одній дорозі

Я говорю до тих, хто прийде пізніше, до небагатьох, хто вміє слухати

Я кажу, що мало хто окупиться, занадто багато спочивають з миром

Ти це знаєш

Що все, чим я прожив, я б собі ніколи не хотів

Почуття, яке ми відчуваємо від того, що ми хворі, що ти знаєш про мене

І люди, які дивляться на вас, не знають, що ви робите для себе

Нехай Бог благословить моє життя, якщо я все-таки залишаюся собою