Di nuovo maggio - Achille Lauro

Perchè quanto dovresti, non riesci quanto dovresti

Proprio quando vorresti realmente

Quello che si conquista si perde

Sono il primo a sapere perchè

Perchè esseri umani, non sempre essere uguali

E tu sei il primo a non essere te

Perchè lo so che tu volevi me

Quanto volevi che io fossi morto

E che sperano che io mi ammazzi

Prima di arrivare a ciò che voglio

E il mondo cerca di ammazzarmi

Ma finirò per ammazzarmi io

Sognando una vita non mia

Solo prima che si riempia di polizia

Hai provato a stare solo quanto, solo quando

Restare da soli, che a sta soli cambia

Quante volte già mi sono detto cambio, cambio

Lo dico ma in fondo cosa cambio?

La mia vita no!

Sto soffocando non c'è comando

Mi sveglio che è di nuovo maggio

Il più coraggioso qua teme il codardo

Ma più non si ha nulla più trovi il coraggio

Ve ne parlo

Di queste vele che strappo

Quando il vento viene va e niente cambia lato

Questa vita guarda come cambia a caso

Come cambierà e come ci ha cambiato!

Penso come fanno come non fanno

Pensi sia felice con tv via cavo

Pensi che mi bastino questi contratti

Coloro splendide barriere si come coralli

Ma per essere felice poi non è importante

Vedo sciogliersi davanti queste tele astratte

Vorrei cambiare tutto con un telecomando

Ma le persone perse non ritorneranno!

Vorrei tornare indietro

Ma non si può del tutto

E non pensare ai soldi

Anche avendo di tutto

Più guardo queste mani

Più tutto sembra assurdo

E le persone intorno

Scomparse a un giorno, è giusto?

No!

Scomparse a un giorno, è giusto?

No!

E' iniziato tutto a 13 anni

E non ho parlato neanche mai dei 13 anni

Io che ho visto i miei soltanto solo urlarsi addosso

Ed io in stanza mia con l’ansia addosso!

Il ricordo è chiaro come quando a casa presi il primo cane

Solo chi perde qualcuno sa quanto fa male

Non sarei mai cambiato

Ripetevo anch’io questa cazzata, questa cazzata

Ma fino a che

E lui là fuori non c'è stato molto

Apparte quello che sognavo e che ho strappato in fondo

Che è lo stesso poi che qua mi ha ristrappato il mondo

Questa vita che dà e toglie, ma lo stesso giorno!

Sai della mia vita?

No

Ricordi solo ride a me chi sò?

Chiedermi come sto?

Rispondo non lo so

Solo senza genitori

Con un piatto freddo a casa

E il vento freddo fuori

Ma sono ancora qui

Ma sono ancora qui

Ma sono ancora qui

Ma sono ancora qui

Vorrei tornare indietro

Ma non si può del tutto

E non pensare ai soldi

Anche avendo di tutto

Più guardo queste mani

Più tutto sembra assurdo

E le persone intorno

Scomparse a un giorno, è giusto?

No!

E più cerco di prende

Più perdo

Più vedo che il vento qui ci porta via

E nessuno che sa cosa ho visto

Capirsi, capisce è solo una bugia

E potrei continuare sta' vita

Ma presto sta' vita farà pulizia

Sognando una vita non mia solo prima che si riempia di polizia

E' la gabbia di avere

Spesso i ricordi so meglio

Ricordare quello che hai vissuto realmente

Meglio anche di come l' hai vissuto realmente

Stare male è normale

Lo vedo

Le facce, le vedo

Mia madre, la vedo

Mio padre, lo vedo

Pensi il mondo non è questo

Ti pare, ma è vero

Guardando chiedo a me

«dio può amare davvero?»

Non so!

Бо те, що ви повинні, ви не досягнете успіху так сильно, як слід

Просто тоді, коли дуже хочеться

Те, що здобуто, втрачено

Я перший дізнався чому

Чому люди, не завжди однакові

І ти перший, хто не є собою

Тому що я знаю, що ти хотів мене

Як сильно ти хотів, щоб я помер

І сподіваються, що я вб’ю себе

Перш ніж я досягну того, чого хочу

І світ намагається мене вбити

Але я в кінцевому підсумку вб’ю себе

Мрію про життя не моє

Перед тим, як він заповниться поліцією

Ти намагався побути на самоті, коли, тільки коли

Бути на самоті, що змінюється на самотність

Скільки разів я вже казав собі, я змінююсь, я змінююсь

Я говорю це, але що ж мені зрештою змінити?

Не моє життя!

Я задихаюся, команди немає

Я прокидаюся, знову травень

Найхоробріші тут бояться боягуза

Але чим більше нічого не маєш, тим більше ти знаходиш у собі мужності

Я вам про це кажу

З цих вітрил, що рву

Коли приходить вітер, він йде, і нічого не змінює сторони

Це життя дивиться на те, як воно випадково змінюється

Як це зміниться і як змінило нас!

Я думаю, як вони роблять, як ні

Ви думаєте, що він задоволений кабельним телебаченням

Ви вважаєте, що цих контрактів мені достатньо

Ці чудові рифи схожі на корали

Але бути щасливим тоді не важливо

Я бачу, як переді мною тануть ці абстрактні полотна

Я хотів би все змінити за допомогою пульта

Але втрачені люди не повернуться!

Я хотів би повернутися

Але не можна повністю

І не думай про гроші

Навіть мати все

Чим більше дивлюся на ці руки

Більше все це здається абсурдним

І люди навколо

Пропустив один день, чи не так?

Ні!

Пропустив один день, чи не так?

Ні!

Все почалося о 13

І я навіть не говорив про 13 років

Я, який бачив лише своїх, просто кричу один на одного

А я в своїй кімнаті з тривогою на собі!

Спогад такий ясний, як коли я забрав додому першого пса

Тільки той, хто втратив когось, знає, наскільки це боляче

Я б ніколи не змінився

Я теж повторив цю фігню, цю фігню

Але до того

І він там мало бував

Крім того, про що я мріяв і що порвав на дні

Це те саме, що світ зірвав у мене тут

Це життя, яке дає і забирає, але в один день!

Ти знаєш про моє життя?

Ні

Пам’ятаєте, кого я знаю?

Цікаво, як у мене справи?

Я відповідаю не знаю

Тільки без батьків

З холодною стравою вдома

А надворі холодний вітер

Але я все ще тут

Але я все ще тут

Але я все ще тут

Але я все ще тут

Я хотів би повернутися

Але не можна повністю

І не думай про гроші

Навіть мати все

Чим більше дивлюся на ці руки

Більше все це здається абсурдним

І люди навколо

Пропустив один день, чи не так?

Ні!

І тим більше намагаюся взяти

Тим більше я втрачаю

Тим більше я бачу, що вітер тут нас несе

І ніхто не знає, що я бачив

Зрозуміти, зрозуміти – це просто брехня

І я міг би продовжувати бути життям

Але скоро життя налагодиться

Мрію про життя не моє, поки воно не наповниться поліцією

Це клітка, яку потрібно мати

Часто спогади я знаю найкраще

Згадайте, що ви насправді пережили

Навіть краще, ніж ви насправді прожили

Хворіти - це нормально

розумію

Обличчя, я їх бачу

Мама моя, я її бачу

Мій батько, я його бачу

Ви думаєте, що світ не такий

Ви думаєте, але це правда

Дивлячись, запитую себе

«Чи може Бог справді любити?»

Не знаю!