Cuchara de Plata - Abram

La vida sigue, chaval, a menos que te la quites

Si eres tan cobarde para hacerlo, no lo grites

Si eres tan valiente, prueba a levantar cabeza

Si llora tu madre igual, mañana todo empieza

Lloras sangre por un pico y no sabes llorar por nadie

Flotas en un aire viciado, no hay quien te alivie

No hay quien limpie tu conciencia, no hay quien comprenda

Esta, tu demencia

No hay ángeles que desciendan a guardar tus penas

¿Buscas bálsamo en el polvo blanco en el marrón?

Vida no es más que un estorbo, piensas

Mientras sales tras tu pan de cada día

Tras la dosis que te ayude a escapar de esta sangría

Una espiral sin final, otra de cal

En casa no entienden qué le sucede al chaval

Mamá trata de ayudar, pero no hay forma

Nadie sabe qué se esconde dentro de esa anómala

Sórdida existencia, de esa depresión profunda

Todo por viajar lejos de un mundo nauseabundo

Denle más de esa muerte pausada y a veces dulce

Tráiganle la magia del hada y llanto de un sauce

Mientras pueda, mientras la mentira se sostenga

Mientras tenga fuerzas para llegar a su cueva

Y sienta lo cercano a dios que hay detrás de ese demonio

No podrá dejar noches de sudor e insomnio

Voces en el centro de su cráneo lo hacen sordo

Trastornos mentales, lo más cercano a Mordor

Y así déjenlo que muera con esa sonrisa leve

Dejen que llueva sobre el cuerpo, no se lo lleven

Para que agua purifique cada herida y cada espina

Déjenlo tranquilo tirado en aquella esquina

Es la historia de un chaval y su cuchara de plata

Una historia más de una existencia non grata

Era un niño que soñaba, soñaba y no vivía

Érase la historia de una existencia vacía

Fría, porque todo era como una gran errata

Es la historia de un chaval y su cuchara de plata

Era un niño que soñaba, soñaba y no vivía

Érase la historia de una existencia vacía

Fría, porque todo era como una gran errata

Es la historia de un chaval y su cuchara de plata

Es la historia de un chaval que con seis años

Supo antes de tiempo qué sienten si te hacen daño

En una familia que lloraba casi a diario

Por el sin vivir del proletario, por el mal sentir del barrio

Se convierte en un aprendiente

Todo cuando problemas pervierten el ambiente

Papá desde el paro hasta el alcohol busca la huida, la fácil salida

Trae violencia se transforma y te castiga

Los brazos que te abrazaban

Los mismos que ahora te golpean contra la cama

Los que a mamá empujan, someten y violan

Comienzas a huir a tu burbuja solo por estar a solas

Tu mente pronto aprenderá a volar

Toda excusa es buena pa' abstraerte de la realidad

Tienes que escapar de este infierno a cualquier precio

Perdiste la magia, el niño triste del colegio

El niño inteligente que creció entre necios

A fuerza de golpes se convirtió en otro necio

Triste taciturno, viste siempre una expresión

Mezcla entre la tensión y la desesperación

Tiempo, pasan rápido las horas en tu alcoba

Tienes casi quince, algo la infancia te roba

¿Recuerdas aquella tarde entre naves industriales?

«Toma unas caladas, ya verás qué bien te sabe»

Sobre esa cuchara algo detiene hasta el aire

Ahora sí estás bien, ya no te molesta nadie

Respira profundo, aquí acomoda tu cabeza

Si lloras veneno, igual mañana todo empieza

Era un niño que soñaba, soñaba y no vivía

Érase la historia de una existencia vacía

Fría, porque todo era como una gran errata

Es la historia de un chaval y su cuchara de plata

Era un niño que soñaba, soñaba y no vivía

Érase la historia de una existencia vacía

Fría, porque todo era como una gran errata

Es la historia de un chaval y su cuchara de plata

Життя триває, дитино, якщо ти не забереш його

Якщо ви досить боягузливі, щоб це зробити, не кричіть

Якщо ти такий сміливий, спробуй підняти голову

Якщо мама все одно заплаче, завтра все почнеться

Плачеш кров за дзьобом і не вмієш ні за ким плакати

Ти париш у затхлому повітрі, тобі нікому замінити

Немає нікого, хто очищає вашу совість, немає нікого, хто розуміє

Це ваша деменція

Немає ангелів, які спускаються, щоб захистити ваші печалі

Шукаєте бальзам в білому порошку в коричневому?

Ви думаєте, що життя — це лише неприємність

Як вийдеш за хлібом насущним

Після дози, яка допоможе вам уникнути цього кровопролиття

Нескінченна спіраль, друга з вапна

Вдома не розуміють, що відбувається з хлопцем

Мама намагається допомогти, але немає можливості

Ніхто не знає, що ховається всередині цієї аномалії

Жахливе існування, глибока депресія

Все для того, щоб подорожувати подалі від нудотного світу

Дайте йому більше цієї неквапливої, а часом і солодкої смерті

Принеси їй чари феї і плакучої верби

Доки можу, доки брехня тримається

Поки у нього вистачить сил дійти до своєї печери

І відчуйте, наскільки близько до Бога стоїть за цим демоном

Ви не зможете залишити спітнілі та безсонні ночі

Голоси в центрі його черепа роблять його глухим

Психічні розлади, найближче до Мордору

І нехай він помре з цією легкою посмішкою

Хай дощить на тіло, не відніме

Щоб вода очистила кожну рану і кожну колючку

Залиште його самого лежати в тому кутку

Це історія про хлопчика та його срібну ложку

Ще одна історія існування нон грата

Я була дитиною, яка мріяла, мріяла і не дожила

Одного разу історія порожнього існування

Холодно, бо все це було як велика опечатка

Це історія про хлопчика та його срібну ложку

Я була дитиною, яка мріяла, мріяла і не дожила

Одного разу історія порожнього існування

Холодно, бо все це було як велика опечатка

Це історія про хлопчика та його срібну ложку

Це історія хлопчика, якому шість років

Він заздалегідь знав, що вони відчувають, якщо завдають тобі болю

У родині, яка плакала майже щодня

За неживий пролетаріат, за погане відчуття сусідства

Стає учнем

Все, коли проблеми спотворюють атмосферу

Батько від безробіття до алкоголю шукає втечі, легкого виходу

Приносить насильство, перетворює і карає вас

Руки, що тебе обняли

Ті самі, що зараз б’ють вас об ліжко

Тих, хто штовхає, підпорядковує і кривдить маму

Ви починаєте тікати до свого міхура, щоб побути наодинці

Ваш розум скоро навчиться літати

Будь-який привід хороший, щоб абстрагуватися від реальності

Ви повинні втекти з цього пекла будь-якою ціною

Ти втратив магію, сумний хлопчик школи

Розумний хлопчик, який виріс серед дурнів

Від сили ударів став черговим дурнем

Сумний мовчазний, завжди має вираз обличчя

Суміш між напругою та відчаєм

Час, години швидко минають у вашій спальні

Тобі майже п'ятнадцять, щось дитинство краде у тебе

Пам'ятаєте той день серед промислових складів?

"Зробіть кілька затяжок, ви побачите, який смак"

На тій ложці щось затримує навіть повітря

Тепер у вас все добре, вас більше ніхто не турбує

Зробіть глибокий вдих, опустіть голову тут

Якщо заплачеш отрута, можливо, завтра все почнеться

Я була дитиною, яка мріяла, мріяла і не дожила

Одного разу історія порожнього існування

Холодно, бо все це було як велика опечатка

Це історія про хлопчика та його срібну ложку

Я була дитиною, яка мріяла, мріяла і не дожила

Одного разу історія порожнього існування

Холодно, бо все це було як велика опечатка

Це історія про хлопчика та його срібну ложку