Connector - A Lot Like Birds

Go through solid stages not noticing me

Hands hold tightly

No one shares

Go through solid stages not noticing me

Hands hold tightly

No one shares

Doll it up!

At the rate the paint is peeling off the wall

We’ll need to cover it!

(cover it!)

Before it all falls apart!

Oh, it’ll all fall apart

Truss it up!

At the rate the skin is sloughing off our bones

They’ll need to bury us.

(bury us!)

Because we all fall apart

Yeah, we all fall apart

The open mouths of these rooms are connected

By a hallway, dark and narrow

That we pass through like marrow through bone

And we do it alone

I miss the point and wish I still didn’t dream

A taste gone mad, a sweet sadness, my favorite feeling

The whispering walls sound like an endless corridor

And at this rate, all the paint is peeling off the walls

And all I want to do is chase it (before it all falls apart)

Down the hall made out of frozen faces

Expressionless, eyes to the ground and lips locked tight

Ever so quiet, ever so quiet

And I never choose to taste hallucinations of what I’ve seen

Because I don’t see the difference between chasing ghosts in dreams

And chasing dreams in life

Doll it up!

All the ones still close to us

Are the ones that most of us

Still don’t see.

Still don’t see the way

I would have thought that it could be the sympathetic solution

Disillusion

And if I stayed or left would you notice more or less of my existence?

Out of the corner of my eye

I see the ghost stutter-stepping like strobe lights

Ever-inching closer, but always out of reach

So I hold my breath and keep it under my tongue

And wait until both of my lungs are filled

If I count to ten, will it all go away?

Brushed aside or pushed aside?

A difference in tension

Intention and force applied

Cast aside or passing by

People as canvases: blank outside and bleak inside

We learned (and it caused other things asunder)

To stay (and avoiding all the turmoil)

Out of the way of each other

Just stay out of the way!

Always colliding with the things that we had tried hard to avoid

We just bury them, close our eyes, cover it up

But what was buried managed to unlock the door

Even though we had boarded them, nailed them shut, hid the keys

Will we (in for it now) ever (board up the house) find happiness?!

Clarity?!

Peace of mind?

Follow me down the hallway

If I should take a fall, don’t look back

Pick a door

Any door

Any door!

NOW!

And now we sit in what was built on our dreams

A space, now sad, speaks madness, attempts concealing

The crumbling walls

It feels like our time is getting short

And it’s too late cause all the paint is lying on the floor

Did we selfishly erase it?

(And we have all ignored the fault.)

Busy filling mirrors with our damn faces?

Circling flaws that we find without respite

What do we find?

What do we find?

And in the meantime

All the vultures circle us in hopes to feed

Because they don’t see the difference between

Death disguised as life and life with lifeless eyes

Doll it up!

All the ones still close to us

Are the ones that most of us still don’t see the way

I would have thought that it could be the sympathetic solution

Disillusion

Because we all fall apart!

Oh, we all fall apart!

The open mouths close!

Проходьте суцільні етапи, не помічаючи мене

Руки міцно тримаються

Ніхто не ділиться

Проходьте суцільні етапи, не помічаючи мене

Руки міцно тримаються

Ніхто не ділиться

Зробіть це !

Зі швидкістю фарба відклеюється від стіни

Нам потрібно це закрити!

(прикрийте!)

Перш ніж все розвалиться!

Ой, все розпадеться

Повірте це !

З швидкістю шкіра відшаровується від наших кісток

Їм потрібно буде поховати нас.

(поховайте нас!)

Тому що ми всі розпадаємося

Так, ми всі розпадаємося

Відкриті горловини ціх кімнат пов’язані

У коридорі, темному й вузькому

Через що ми проходимо, як мозок крізь кістку

І ми робимо це самі

Я упускаю суть і хотів би досі не мріяти

Збожеволілий смак, солодкий смуток, моє улюблене почуття

Шепіт стіни звучать як нескінченний коридор

І з цією швидкістю вся фарба зі стін злущиться

І все, що я хочу робити — це гнатися за ним (поки це все не розвалиться)

У коридорі із застиглих облич

Невиразний, очі в землю та щільно притиснуті губи

Так тихо, так тихо

І я ніколи не вибираю смак галюцинацій від того, що я бачив

Тому що я не бачу різниці між переслідуванням у снах за привидами

І в погоні за мріями в житті

Зробіть це !

Усі ті, хто ще поруч із нами

Це ті, які більшість з нас

Досі не бачу.

Все ще не бачу шляху

Я подумав, що це може бути приємним рішенням

Розчарування

А якби я залишився чи поїхав, чи помітили б ви більш-менш мого існування?

Краєм мого ока

Я бачу, як привид заїкається, як стробоскопи

Все ближче, але завжди поза досяжністю

Тому я затримаю дих і тримаю під язиком

І чекати, поки обидві мої легені наповняться

Якщо я порахую до десяти, чи все це зникне?

Відкинуто чи відсунуто?

Різниця в напрузі

Застосовані намір і сила

Відкиньте або пройдіть повз

Люди як полотна: пусті зовні і похмурі всередині

Ми дізналися (і це призвело до розрізнення інших речей)

Щоб залишитися (і уникнути всіх потрясінь)

Подалі один одному

Просто тримайтеся подалі!

Завжди зіткнутися з речами, яких ми намагалися уникати

Ми просто ховаємо їх, закриваємо очі, прикриваємо

Але те, що було поховано, встигло відімкнути двері

Хоча ми засіли їх, забили цвяхами, сховали ключі

Чи знайдемо ми (зараз) коли-небудь щастя?

Ясність?!

Душевний спокій?

Слідуйте за мною по коридору

Якщо мені доведеться впасти, не оглядайся

Виберіть двері

Будь-які двері

Будь-які двері!

ЗАРАЗ!

І тепер ми сидимо в тему, що було побудовано на наших мріях

Простір, тепер сумний, говорить про божевілля, намагається приховатися

Стіни, що руйнуються

Здається, що наш час скорочується

І вже пізно, бо вся фарба валяється на підлозі

Чи ми самолюбно стерли це?

(І ми всі проігнорували помилку.)

Зайнятий наповненням дзеркал нашими проклятими обличчями?

Кругові недоліки, які ми найдемо без перерви

Що ми знаходимо?

Що ми знаходимо?

А тим часом

Усі грифи кружляють навколо нас в надії нагодуватись

Тому що вони не бачать різниці між

Смерть, замаскована під життя, і життя з неживими очима

Зробіть це !

Усі ті, хто ще поруч із нами

Це ті, які більшість з нас досі не бачить шляху

Я подумав, що це може бути приємним рішенням

Розчарування

Тому що ми всі розпадаємося!

Ох, ми всі розпадаємося!

Відкриті роти закриваються!