Hohelied der Liebe - Lacrimosa

Wenn ich mit menschen

Und mit engelszungen redete

Und hätte der liebe nicht

So wäre ich ein tönend erz

Oder eine klingende schelle

Und wenn ich weissagen könnte

Und wüsste alle geheimnisse

Und hätte der liebe nicht

So wäre ich nichts

Die liebe ist langmütig und freundlich

Die liebe eifert nicht, sie blähet sich nicht

Sie suchet nicht das ihre

Sie lässt sich nicht erbittern

Sie zählt das böse nicht

Sie treibt nicht mutwillen

Sie erfreut sich nicht der ungerechtigkeit

Sie freuet sich der wahrheit

Sie verträgt alles, sie glaubet alles

Sie hoffet alles, sie duldet alles

Die liebe höret nimmer auf

So doch die weissagungen und sprachen

Und die erkenntnisse aufhören werden

Denn unser wissen ist nur stückwerk

Und unser weissagung ist stückwerk

Aber die liebe ist vollkommen

Und höret niemals auf

Die liebe verträgt alles

Die liebe glaubet alles

Die liebe hoffet alles

Die liebe duldet alles

Wir sehen jetzt durch einen spiegel

In einem dunkeln wort

Dann aber von angesicht zu angesicht

Jetzt erkenne ich’s stückweise

Dann aber werde ich erkennen

Gleichwie ich erkannt bin

Die liebe verträgt alles

Die liebe glaubet alles

Die liebe hoffet alles

Die liebe duldet alles

Sie zählt das böse nicht

Sie treibt nicht mutwillen

Sie erfreut sich nicht der ungerechtigkeit

Sie freuet sich der wahrheit

Nun aber bleibet

Nun aber bleibet glaube, hoffnung, liebe

Diese drei, aber die liebe

Ist die größte unter ihnen

Amen!

Though I speak with the tongues

Of men and of angels

And have not love

I am become as sounding brass

Or a tinkling cymbal

And though I have the gift of prophecy

And understand all mysteries

And have not love

I am nothing

Love suffereth long, and is kind

Love envieth not;

love is not puffed up

Seeketh not her own

Is not easily provoked

Thinketh no evil

Doth not behave itself unseemly

Rejoiceth not in iniquity

But rejoiceth in the truth

She beareth all things, she believeth all things

She hopes all things, she endureth all things

Love never faileth

But where there be prophecies and languages

And the knowledge shall vanish away

Then we know in part

And we prophesy in part

But love is perfect

And never faileth

Love beareth all things

Love believeth all things

Love hopes all things

Love endureth all things

For now we see through a glass

In a dark word

But then face to face

Now I know my part

But then shall I know

Even as also I am know

Love beareth all things

Love believeth all things

Love hopes all things

Love endureth all things

She thinketh no evil

Doth not behave itself unseemly

Rejoiceth not in iniquity

But rejoiceth in the truth

And now abideth faith, hope, love

These three, but the love

Is the greatest of these

Amen!

коли я з людьми

І говорив ангельськими язиками

І не мав би кохання

Тож я був би звучною рудою

Або дзвоник

І якби я міг пророкувати

І знав усі секрети

І не мав би кохання

Я б не був таким

Любов терпляча і добра

Любов не заздрить, не надувається

Вона не шукає свого

Вона не злиться

Вона не зараховує погане

Вона не веде машину навмисне

Вона не радіє несправедливості

Вона радіє правді

Вона все терпить, у все вірить

Вона на все сподівається, вона все терпить

Любов ніколи не закінчується

Отже, пророцтва та приказки

І знання припиняться

Тому що наші знання лише частково

І наше пророцтво поштучно

Але любов ідеальна

І ніколи не зупинятися

Любов забирає все

Любов вірить всьому

Любов сподівається на все

Любов все терпить

Тепер ми бачимо через дзеркало

Темним словом

Але потім віч-на-віч

Тепер я впізнаю це потроху

Але потім я впізнаю

як мене знають

Любов забирає все

Любов вірить всьому

Любов сподівається на все

Любов все терпить

Вона не зараховує погане

Вона не веде машину навмисне

Вона не радіє несправедливості

Вона радіє правді

Але тепер залишайся

Але тепер залишаються віра, надія, любов

Ці три, але любов

Є найбільшим серед них

Амінь!

Хоча я говорю мовами

Про людей і про ангелів

І не мати любові

Я стаю, як латунь

Ора дзвонить цимбал

І хоча я маю дар пророцтва

І зрозуміти всі таємниці

І не мати любові

я ніщо

Любов довго терпить і мила

Любов не заздрить;

любов не надувається

Не шукає свого

Нелегко спровокувати

Не думає про зло

Не веде себе непристойно

Не радіє беззаконню

Але радіє правді

Вона все зносить, у все вірить

Вона на все сподівається, вона все терпить

Любов ніколи не минає

Але де є пророцтва і мови

І знання зникнуть

Тоді ми знаємо частково

І ми частково пророкуємо

Але любов ідеальна

І ніколи не підводить

Любов несе все

Любов вірить всьому

Любов сподівається на все

Любов терпить усе

Поки що ми бачимо через скло

Темним словом

Але потім віч-на-віч

Тепер я знаю свою роль

Але тоді я дізнаюся

Навіть як я знаю

Любов несе все

Любов вірить всьому

Любов сподівається на все

Любов терпить усе

Вона не думає про зло

Не веде себе непристойно

Не радіє беззаконню

Але радіє правді

А тепер перебуває віра, надія, любов

Ці три, але любов

Є найбільшим з них

Амінь!