Скажи, что ты любишь - Катя Огонёк, Владимир Черняков

Всё это — пустое, а сердце то стонет

Опять не звонишь мне пол-дня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

В ту ночь над рекою, мы были с тобою,

До самой зари у огня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

И речка волною, шепталась со мною,

А поле разлуки храня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Всё можно устроить, и вновь над рекою

Мы будем всю ночь у огня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Вдруг станет судьбою, словечко живое

Одною тропою маня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну чтож тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Говори мне, говори, что душе захочется

Звёзды, словно снегири, в руки так и просятся

Обещай — звезду с небес, я поверю этому

Если б не было чудес — нас бы тоже не было

Обещай мне обещай, ну, а коли не выполнишь

Я скажу тебе: «Прощай», из песни слов не выкинешь

Обещай мне обещай, ну, а коли не выполнишь

Я скажу тебе: «Прощай», из песни слов не выкинешь

Обещай, — я всё прощу, если не исполнится,

А когда я загрущу, пусть всё это вспомнится

Обещай дарить цветы, и целуй в прощание

Только был бы рядом ты, в тот миг обещания

Обещай мне обещай, ну, а коли не выполнишь

Я скажу тебе: «Прощай», из песни слов не выкинешь

Обещай мне обещай, ну, а коли не выполнишь

Я скажу тебе: «Прощай», из песни слов не выкинешь

Всё это — пустое, а сердце то стонет

Опять не звонишь мне пол-дня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажи, что ты любишь меня

Ну что тебе стоит, ведь дело простое

Скажиж, что ты любишь меня

Все це — порожнє, а серце то стогне

Знову не дзвониш мені півдня

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ту ніч над річкою, ми були з тобою,

До самої зорі біля вогню

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

І річка хвилею, шепотілася зі мною,

А поле розлуки зберігаючи

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Все можна влаштувати, і знову над річкою

Ми будемо всю ніч біля вогню

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Раптом стане долею, слівце живе

Однією стежкою маня

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Говори мені, говори, що душі захочеться

Зірки, наче снігурі, в руки так і просяться

Обіцяй — зірку з небес, я повірю цьому

Якщо б не було чудес — нас би теж не було

Обіцяй мені обіцяй, ну, а коли не виконаєш

Я скажу тобі: «Прощавай», з пісні слів не викинеш

Обіцяй мені обіцяй, ну, а коли не виконаєш

Я скажу тобі: «Прощавай», з пісні слів не викинеш

Обіцяй,— я все пробачу, якщо не виповниться,

А коли я завантажу, нехай усе це згадається

Обіцяй дарувати квіти, і цілуй у прощання

Тільки був би поруч ти, в ту мить обіцянки

Обіцяй мені обіцяй, ну, а коли не виконаєш

Я скажу тобі: «Прощавай», з пісні слів не викинеш

Обіцяй мені обіцяй, ну, а коли не виконаєш

Я скажу тобі: «Прощавай», з пісні слів не викинеш

Все це — порожнє, а серце то стогне

Знову не дзвониш мені півдня

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи що ти любиш мене

Ну що тобі стоїть, адже справа проста

Скажи, що ти любиш мене