Богиня - 7Б

От морей бездонных океанов,

Тополей нескошенных лесов

Ходит-бродит струнная богиня,

Точит стрелы с крыльями об лук.

Здравствуй, сердце ты моё,

Кровь- созрела я любовь,

Улетаю-прилетаю, где хочу, там и бываю.

Ты моё до крайних пор,

Солнце спалит ночь в укор,

Я слащава и коварна,

Без меня погибнешь рано.

С поцелуев до немых постелей,

Негативы превращаю в быль,

Словно стоны лунные метели,

Небо сыпет золотую пыль.

Здравствуй, сердце ты моё,

Кровь- созрела я любовь,

Улетаю-прилетаю, где хочу, там и бываю.

Ты моё до крайних пор,

Солнце спалит ночь в укор,

Я слащава и коварна,

Без меня погибнешь рано.

Рано… рано…рано…рано

Від морей бездонних океанів,

Тополі нескошених лісів

Ходить-бродить струнна богиня,

Точить стріли з крилами облук.

Привіт, серце ти моє,

Кров- дозріла я любов,

Відлітаю-прилітаю, де хочу, там і бую.

Ти моє до крайніх пір,

Сонце спалить ніч у докор,

Я слащава і підступна,

Без мене загинеш рано.

З поцілунків до німих ліжок,

Негативи перетворюю на биль,

Немов стогін місячні хуртовини,

Небо сипле золотий пил.

Привіт, серце ти моє,

Кров- дозріла я любов,

Відлітаю-прилітаю, де хочу, там і бую.

Ти моє до крайніх пір,

Сонце спалить ніч у докор,

Я слащава і підступна,

Без мене загинеш рано.

Рано... рано...рано...рано