1789 - Michel Legrand

À peine arrivée, avec tes idées, avec ta façon de dire «non»

Tu débarques dans ma vie comme un boulet de canon

Et tu es tellement jolie, tu prends tellement de proportion

Que c’est la révolution !

1789 !

Tu prends mes habitudes, tu les flanques au panier.

Tu prends mon vieux fauteuil, mon portefeuille.

Tu les jettes par la fenêtre et tu ne veux rien connaître

De tout ce qui était là bien avant toi, mon vieux pyjama

Mon lit, ma pipe et mon tabac, tu ne veux plus voir tout ça

Et tu décroches les rideaux et tu les jettes à l’eau.

Avec du vieux, on fait du neuf, c’est 1789 !

Et tu me barricades, et j’en prends pour mon grade.

On se croirait à l'époque des sans-culottes.

Ils avaient pris la Bastille pour libérer leurs enfants.

Toi, tu t’en prends à ma vie, mais c’est pour m’enfermer dedans

À perpétuité, oui c’est pour m’enfermer dedans !

Mais la liberté, crois-moi, ce n'était pas du bluff en 1789!

À peine arrivée avec tes idées, je suis ligoté et condamné

Tu me traînes dans ta charrette et je sens pencher ma tête

Mais je ne crains pas l'échafaud, si c’est toi qui est mon bourreau.

Plutôt toi veuve que moi veuf, vive 1789 !

Щойно прибув, зі своїми ідеями, зі своїм способом сказати «ні»

Ти входиш у моє життя, як гарматне ядро

А ти така гарна, ти така велика

Яка революція!

1789!

Ти підбирай мої звички, кидай їх у кошик.

Ви візьмете мій старий стілець, мій гаманець.

Ви кидаєте їх у вікно і не хочете знати

З усього, що було задовго до тебе, моя стара піжама

Моє ліжко, моя люлька і мій тютюн, ти більше не хочеш бачити

А ти знімаєш штори і кидаєш їх у воду.

Зі старим ми робимо нове, це 1789 рік!

А ви мене загороджуєте, і я приймаю це за своє звання.

Це схоже на часи санкюлотів.

Вони взяли Бастилію, щоб звільнити своїх дітей.

Ти вилучаєш це з мого життя, але це для того, щоб закрити мене

Назавжди, так, щоб мене замкнути!

Але свобода, повір мені, не була блефом у 1789 році!

Ледве дійшов з вашими ідеями, я зв'язаний і засуджений

Ти тягнеш мене на своєму візку, і я відчуваю, як моя голова нахиляється

Але я не боюся ешафота, якщо ти мій кат.

Скоріше ви вдова, ніж я вдівець, хай живе 1789 рік!