En feu de détresse - Kery James

Mes fautes sont lourdes car mes défauts sont graves

Je suis venu en éclaireur, pourtant mon coeur est en naufrage

Je suis qu’un aveugle qu’ils prennent pour guide

Rien qu’un homme que le diable a pris pour cible

Mes péchés sont nombreux

Tellement nombreux que je peux pas les dénombrer

J’peux qu’espérer que Dieu me pardonne

Qu’il m’accorde le repentir avant que ma dernière heure sonne

J'écris peut-être l’un de mes textes les plus poignants

Car à cette heure ma vie semble prendre un tournant

Les tourments font suite aux rebondissements

Comme quoi, toi comme moi, on est pas à l’abri du changement

Mais au fond ai-je vraiment changé?

Je dois constater que pour moi même je reste un danger

Je te jure la foi c’est tout ce que j’ai

Si j’la perds, frère, j’perds tout ce que j’ai

J’ai mis ma vie, en feu de détresse

J’attends une aide, qui tarde à me venir

J’suis envahi, par mes faiblesses

Au point d’ignorer, ce qu’Alix Mathurin va devenir

L’avenir me paraît sombre

Le soleil brille toujours pourtant je sombre

Plus rien de certain si ce n’est la tombe

Je distingue plus mon chemin y’a trop d’ombre

J’ai fait ce que je pouvais

A défaut d’avoir accompli c’que j’voulais

Je suis étonné d'être encore debout

Et parfois envers c’que j’fais, j’t’avoue, j’ai du dégoût

J’me fais peur, j’suis à plaindre

Et si j’baissais les bras j’serais à craindre

Avec ce qu’il reste de moi, je me bats

Et avant tout ce sont mes pulsions que j’combats

Avec ce qu’il reste de moi je lutte

Je m’accroche, mais malgré moi je chute

Avec ce qu’il reste de lui, jusqu’où

Alix Mathurin pourra tenir le coup

J’ai mis ma vie, en feu de détresse

J’attends une aide, qui tarde à me venir

J’suis envahi, par mes faiblesses

Au point d’ignorer, ce qu’Alix Mathurin va devenir

Parfois j’ai l’impression que je n’y arriverai pas

Et là je n’ai plus envie de me battre, mais de baisser les bras

Crois-moi, le combat contre le mal est sans répit, intense

Il fait mal, déchire, comme un couteau dans une plaie

J’me vide, j’me perds, mon coeur saigne

J’appelle à l’aide mais je trouve personne qui puisse

Apaiser mes peines

Même pas une épaule sur laquelle je pourrais me reposer

Trop de pressions accumulées, un jour j’pourrais exploser

Trop exposé au danger, je suis au bord du gouffre

Les nerfs à vif, à cran, j’pourrais devenir ouf

Scotché a mon lit, j’ai peine à m’lever

J’me dis qu’y a 2 ans, j’aurais souhaité crever

Excusez moi mais je traverse une tempête

A bord d’un navire que je n’ai même pas l’droit de déserter

J’trouve pas de médecin qui puisse enfin guérir mes maux

Et combien comprendront mes lettres derrière ces mots

Ce texte, récit d’un homme qui a beaucoup perdu

Peut être même d’un chercheur qui s’est perdu

Pardonnez moi si je n’suis pas à la hauteur

Si j’ramène la honte plutôt que l’honneur

Pardonnez moi si j’ramène la défaite plutôt que la victoire

L’incertitude plutôt que l’envie d’croire

Moi j’ai fait c’que j’pouvais

A défaut d’avoir accompli c’que j’voulais

J’ai mis ma vie, en feu de détresse

J’attends une aide, qui tarde à me venir

J’suis envahi, par mes faiblesses

Au point d’ignorer, ce qu’Alix Mathurin va devenir

Мої недоліки важкі, тому що мої вади серйозні

Я прийшов як розвідник, але моє серце завмирає

Я просто сліпий, вони беруть за провідника

Просто людина, на яку націлений диявол

Моїх гріхів багато

Так багато, що я їх не злічити

Я можу тільки сподіватися, що Бог мене простить

Даруй мені покаяння, перш ніж проб’є моя остання година

Я пишу, мабуть, один із моїх найбільш гострих текстів

Тому що в цю годину моє життя, здається, змінилося

За поворотами слідують муки

Як що, я тобі подобаюсь, ми не застраховані від змін

Але в глибині душі я справді змінився?

Я повинен усвідомити, що для себе я залишаюся небезпекою

Клянусь вірою, це все, що у мене є

Якщо я втрачу її, брате, я втрачу все, що маю

Я поставив своє життя в біду

Чекаю допомоги, яка повільно приходить

Мене захоплюють мої слабкості

Наскільки ігнорувати, ким стане Алікс Матурін

Майбутнє здається мені темним

Сонце все ще світить, а я тону

Ніщо не є певним, крім могили

Я більше не бачу свого шляху, там занадто багато тіні

Я зробив те, що міг

Не вдалося досягти того, що я хотів

Я вражений, що я все ще спав

І іноді до того, що я роблю, зізнаюся вам, я відчуваю огиду

Я боюся себе, мене треба жаліти

І якби я здався, мене б боялися

З тим, що від мене залишилося, я борюся

І перш за все, я борюся зі своїми імпульсами

З тим, що залишилося від мене, я борюся

Я тримаюся, але, незважаючи на себе, падаю

З тим, що від нього залишилося, як далеко

Алікс Матурін зможе втриматися

Я поставив своє життя в біду

Чекаю допомоги, яка повільно приходить

Мене захоплюють мої слабкості

Наскільки ігнорувати, ким стане Алікс Матурін

Іноді мені здається, що я не встигну

І там я вже не хочу воювати, а здаватися

Повірте, боротьба зі злом невпинна, напружена

Болить, рве, як ніж у рані

Я спорожняюся, гублюся, моє серце обливається кров’ю

Я кличу на допомогу, але не знаходжу нікого, хто може

Заспокой мої печалі

Навіть плеча, на яке я не міг спертися

Забагато накопиченого тиску, одного дня я міг би вибухнути

Занадто підданий небезпеці, я на межі

Нерви на межі, на межі, я міг би зійти з розуму

Приклеївшись до ліжка, я ледве можу встати

Кажу собі, що 2 роки тому я хотів би померти

Вибачте, але я переживаю шторм

На борту корабля, з якого я навіть не маю права дезертирувати

Я не можу знайти лікаря, який міг би нарешті вилікувати мої недуги

І скільки за цими словами зрозуміють мої букви

Цей текст, історія людини, яка багато втратила

Можливо, навіть дослідник, який заблукав

Вибачте, якщо я не до цього

Якщо я поверну сором замість честі

Вибачте мене, якщо я принесу поразку, а не перемогу

Невпевненість, а не бажання вірити

Я зробив те, що міг

Не вдалося досягти того, що я хотів

Я поставив своє життя в біду

Чекаю допомоги, яка повільно приходить

Мене захоплюють мої слабкості

Наскільки ігнорувати, ким стане Алікс Матурін