Le cordon - Mani Deïz

13 mai 82, j’nais, une nuit d’orage

Et là sans stress j’lache mon premier cri de rage

On m’passe les bracelets

J’voulais pas sortir, j’avais l’oreille collée au ventre

Senti l’pire de c’monde et ses drames sordides, Maman, j’tremble

Le résultat d’une flamme et d’un acte égoïste

La naissance reste un drame où la femme devient l’héroïne

Mon père, j’implore le ciel comme un sacrifice mais rien ne coule

Les saints n'écoutent pas mes prières lacrymales

J’m’acclimate à la nourrice mais c’est de la peur qu’j’inhale

J’ai le mal du pays comme un touriste qui vit en marginal

L’amour comme boussole mais l’absence des parents me rend aveugle

J’entre sur la route du doute comme un trimard

Sur le sol, j’sème des larmes de crocodile

Le tic-tac de l’heure sonne comme une douleur lente

J’ai mal au coeur, du mal et suivre le prototype

Tout me semble vide, j’vous attendrez en pleur devant la porte

J’ai lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Laissez moi voler, contempler ce paysage

J’ai lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Je bats d’une aile moi qui rêvait d’alunissage

J’ai lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Moi qui rêvait que d’coton pour l’atterrissage

J’ai lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Comme un flocon, je cherche une terre fraternisable

J’ai cherché l’aiguille du bonheur dans une botte de rien

Même dans mes règles j’arrive toujours après la messe

La vie avant la mort ou est-ce l’inverse?

Comme le soleil après l’averse

On garde peut-être le meilleur pour la fin

J’espère que tout s’arrête car j’ai le vertige de l’infini

Adieu les vestiges insipides de cette planète

Personne ira au Paradis si l’enfer c’est les autres

Même sur ce trajet j’redoute une avarie

J’ai coffré la chance dans des poches vides

Salaire horrible, j’ai récolté l’aphasie

Le silence remplace les voix des proches qui partent au pays

Le tarot, j’en appelle à Dieu, j’casse un carreau mais bon

Comme tout le monde, dans les rangs j’ai perpétué c’fardeau

Le prochain sera peut-être un coeur libre

Absurde la vie où l’errance est un cadeau

Pardonne moi, du cordon naîtra une tombe fleurie

Il a lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Laissez le voler, contempler ce paysage

Il a lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Il bat d’une aile lui qui rêvait d’alunissage

Il a lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Lui qui rêvait que d’coton pour l’atterrissage

Il a lâché le cordon, chuté du haut d’une falaise

Comme un flocon, il cherche une terre fraternisable

13 травня 82 року я народився, ніч бурхлива

І там я без стресу випускаю свій перший крик люті

Вони передають мені браслети

Виходити не хотілося, вухо приклеїлося до живота

Відчула найгірше в цьому світі та його жахливих драмах, мамо, мене трясе

Результат полум'я та егоїстичного вчинку

Народження залишається драмою, де жінка стає героїнею

Батьку мій, я благаю небо як жертву, але нічого не тече

Святі не слухають моїх слізних молитов

Я акліматизуюся до няні, але це страх, що я вдихаю

Я сумую за домом, як турист, що живе на околиці

Любов як компас, але відсутність батьків робить мене сліпою

Я вступаю на дорогу сумнівів, як швидкісний

На землю сію крокодилячі сльози

Тікання години звучить як повільний біль

Я з розбитим серцем, борюся і слідую за прототипом

Все мені здається порожнім, я буду чекати, коли ти плачеш за дверима

Я кинув шнур, впав зі скелі

Дай мені полетіти, подивитися на цей краєвид

Я кинув шнур, впав зі скелі

Я одним крилом побив мене, що мріяв висадитися на місяць

Я кинув шнур, впав зі скелі

Я, який тільки мріяв про бавовну для посадки

Я кинув шнур, впав зі скелі

Як сніжинка, я шукаю землю братній

Я шукав голку щастя в чоботі нічого

Навіть під час місячних я завжди приходжу після меси

Життя перед смертю чи все навпаки?

Як сонце після зливи

Можливо, найкраще залишимо наостанок

Сподіваюся, це все припиниться, бо у мене паморочиться на нескінченність

Прощай з солодкими залишками цієї планети

Ніхто не потрапить до раю, якщо в пекло є інші люди

Навіть у цій подорожі я боюся пошкодження

Я зібрав удачу в порожні кишені

Жахлива зарплата, заготовляв афазію

Тиша замінює голоси близьких, які виїжджають за країну

Таро, я звертаюся до Бога, я ламаю плитку, але гей

Як і всі, в лавах я увічнив цей тягар

Наступним може бути вільне серце

Абсурдне життя, де блукання — дар

Пробачте, із шнура народиться квітуча могила

Він скинув шнур, впав зі скелі

Нехай летить, ось цей краєвид

Він скинув шнур, впав зі скелі

Б'є одним крилом того, хто мріяв висадитися на Місяць

Він скинув шнур, впав зі скелі

Той, хто тільки мріяв про бавовну для посадки

Він скинув шнур, впав зі скелі

Як сніжинка, він шукає землі для братії