Свинцовое одеяло - Мёртвые Дельфины

Кто-то строит пирамиды из сердец погибших насекомых

Я же это вижу через фокус перебитых стекол,

А еще ночами силуэты звезд мне незнакомых

Разрываю взглядом так же, как свою добычу сокол

До свиданья!

Здесь порвано начало свинцовым одеялом

До свидания!

Устали мои плечи, гуд бай, ариведерчи

Одень доспехи из расплавленных кусков железа

Одень, чтобы они не видели твоих больших ожогов

Надрежь себя, чтоб полилось из твоего надреза

И гордо умирай, зная, что тут таких как ты не много

До свиданья!

Здесь порвано начало свинцовым одеялом

До свидания!

Устали мои плечи, гуд бай, ариведерчи

Одним ударом, раздроби в песок стальные стены

И мертвым взглядом утоли большой грозы желанье

Читая на камнях о том, что смерть не любит брать с собою пленных

И прежде чем ты с ней уйдешь, cкажи нам на прощанье

До свиданья!

Здесь порвано начало свинцовым одеялом

До свидания!

Устали мои плечи, гуд бай, ариведерчи

Хтось будує піраміди із сердець загиблих комах

Я це це бачу через фокус перебитого скла,

А ще ночами силуети зірок мені незнайомих

Розриваю поглядом так, як свою видобуток сокіл

До побачення!

Тут порвано початок свинцевою ковдрою

До побачення!

Втомилися мої плечі, гуд бай, ариведерчі

Одягни обладунки з розплавлених шматків заліза

Одягни, щоб вони не бачили твоїх великих опіків

Надріж себе, щоб полилося з твого надрізу

І гордо вмирай, знаючи, що тут таких як ти не много

До побачення!

Тут порвано початок свинцевою ковдрою

До побачення!

Втомилися мої плечі, гуд бай, ариведерчі

Одним ударом, роздроби в пісок сталеві стіни

І мертвим поглядом вгамували великі грози бажання

Читаючи на камінні про тому, що смерть не любить брати з собою полонених

І перш ніж ти з нею підеш, скажи нам на прощання

До побачення!

Тут порвано початок свинцевою ковдрою

До побачення!

Втомилися мої плечі, гуд бай, ариведерчі