Лестница - Мафик

Она -«мисс"нашего двора,

Ломают шеи фраера,

Чтоб заценить ее вдогонку,

И все пацанчики подряд,

Базарят, чешут, говорят,

Как закадрили ту девчонку,

Базар-вокзал, пурга-метель,

За муси-пуси и постель,

Подробности не опуская,

Ну все имели там успех,

Со всеми сразу и для всех,

Ой нехорошая какая!

Базарьте дальше, мне признаться все равно,

Где эта девочка училась целоваться,

А я под вечер к ней с ромашками в окно,

Люблю по лестнице пожарной забираться.

А нам ништяк наедине,

Она во первых в душу мне,

А во вторых все остальное,

Ей дарит розы крутизна,

С утра маньяча до поздна,

А ей по приколу другое.

А ей со мной всегда смешно,

И у нее давным давно,

Моя гитара прописалась,

И чтоб ее услышать смех,

Я вновь карабкаюсь наверх,

Ой, три ступеньки мне осталось.

Вона - «міс» нашого двору,

Ламають шиї фраєра,

Щоб зацінити її наздогін,

І все пацанчики поспіль,

Базарять, чухають, кажуть,

Як закадрили ту дівчинку,

Базар-вокзал, пурга-завірюха,

За мусі-пусі та ліжко,

Подробиці не опускаючи,

Ну все мали там успіх,

З усіма відразу і для всіх,

Ой нехороша яка!

Базарьте далі, мені зізнатися все одно,

Де ця дівчинка вчилася цілуватися,

А я під вечір до ній з ромашками у вікно,

Люблю по сходах пожежної забиратися.

А нам ніштяк наодинці,

Вона в перших в душу мені,

А у друге все інше,

Їй дарує троянди крутість,

З ранку маніяча до пізна,

А їй за приколом інше.

А їй зі мною завжди смішно,

І у ні давним давно,

Моя гітара прописалася,

І щоб її почути сміх,

Я знову деруся нагору,

Ой, три сходинки мені лишилося.