Бродяга - Мафик, Маракеш

Дует, дует вольный ветер,

Солнышко бродяге светит,

Высоко, высоко.

На плече сума, что нажил,

Он несёт свою поклажу,

Далеко, далеко.

Видел он по жизни много,

Рассказать, не переслушать,

Без конца его дорога,

Без начала его путь…

Отдохни, сказал бродяга,

Сам себе на склоне дня,

Жизни горькая манага,

Задурманила тебя.

Отогрей, бродяга, душу у костра,

Отправляться в дальний путь тебе с утра.

Он друзей своих оставил,

Его жизнь течёт без правил,

День за днём, день за днём,

От привала до привала,

Передумал он немало,

О своём, о своём,

Где его сегодня носит,

Поискать и не найти,

Догорает новый день в пути.

Дме, дме вільний вітер,

Сонечко бродязі світить,

Високо, високо.

На плечі сума, що нажив,

Він несе свою поклажу,

Далеко далеко.

Бачив він по життя багато,

Розповісти, не переслухати,

Без кінця його дорога,

Без початку його шлях.

Відпочинь, сказав бродяга,

Сам собі на схилі дня,

Життя гірка манага,

Задурманила тебе.

Відігрій, бродяга, душу біля вогнища,

Вирушати в далекий шлях тобі з ранку.

Він друзів своїх залишив,

Його життя тече без правил,

День за днем, день за днем,

Від привалу до привалу,

Передумав він, чимало,

Про своє, про своє,

Де його сьогодні носить,

Пошукати і не знайти,

Догоряє новий день у дорозі.