Джульетта и вор - Мафик

От мутных дел отдохнуть, и оттянуться чуть-чуть,

В кабак с братвой зарулил он на пиво,

Там всё всегда по уму, и на танцполе в дыму,

Девчонки двигают телом красиво.

Качнулась в небе луна, когда девчонка одна,

На белый танец его пригласила,

Она кружилась легка, и под конец медлячка,

Себя домой проводить попросила.

Через четыре двора, от молодого вора,

Жила девчонка с большими глазами,

Он разводил дураков, в общак сдавая улов,

Она в учаге сдавала экзамен.

Он не забыл адресок, и как-то в поздний часок,

Он подкатил к ней во двор и увидел,

Её зажала шпана, как птица бьётся она,

И всем плевать на её «помогите».

А ну-ка ша, пацаны, держите крепче штаны,

Он закричал и шмальнул с пистолета,

И в тот же миг кто куда, рванула с места шпана,

И улыбнулась сквозь слёзы Джульетта.

Потом случился кикоз, приёмка, шухер, допрос,

Закрыли парня на долгие годы,

Он волком выл на луну, не сладко было ему,

Но он дождался желанной свободы.

Погожим вышел денёк, когда шагнул паренёк,

На волю вольную с дальнего рейса,

И наконец увидал, о чём так долго мечтал,

Она с букетом стояла на рельсах.

Від каламутних справ відпочити, і відтягнутися трохи,

В«кабак із братвою зарулив він на пиво,

Там все завжди по уму, і на танцполі в диму,

Дівчата рухають тілом красиво.

Хитнувся в небі місяць, коли дівчисько одне,

На білий танець його запросила,

Вона кружляла легка, і під кінець медлячка,

Себе додому проводити попросила.

Через чотири двори, від молодого злодія,

Жила дівчинка з великими очима,

Він розводив дурнів, вобщак здаючи улов,

Вона в науці складала іспит.

Він не забув адресу,і якось у пізню годинку,

Він підкотив до неї у двор і побачив,

Її затиснула шпана, як птах б'ється вона,

І всім начхати на її«допоможіть».

А ну-ка ша, пацани, тримайте міцніше штани,

Він закричав і шмальнув з пістолета,

І в те ж мить хто куди, рвонула з місця шпана,

І посміхнулася крізь сльози Джульєтта.

Потім стався кікоз, приймання, шухер, допит,

Закрили хлопця на довгі роки,

Він вовком вив на місяць, не солодко було йому,

Але він дочекався бажаної свободи.

Погожим вийшов денек, коли ступив хлопець,

На волю вільну з далекого рейсу,

І нарешті побачив, про що так довго мріяв,

Вона з букетом стояла на рейках.