The Good Ship Kangaroo - Planxty

Once I was a waitin' man that lived at home at ease

Now I am a mariner that ploughs the angry seas

I always loved seafarin' life, I bid my love adieu

I shipped as steward and cook, me boys, on board the Kangaroo

Oh I never thought she would prove false or either prove untrue

As we sailed away through Milford Bay on board the Kangaroo

«Think of me, oh think of me,» she mournfully did say

«When you are in a foreign land and I am far away

Take this lucky tuppenny bit, it’ll make you bear in mind

That lovin' trustin' faithful heart you left in tears behind.»

«Cheer Up, cheer up, my own true love.

Don’t weep so bitterly,»

She sobbed, she sighed, she choked, she cried and could not say goodbye

«I won’t be gone for very long, 'tis but a month or two

When I will return again of course I´ll visit you.»

Our ship it was homeward bound from many’s the foreign shore

And many´s the foreign present unto me love I bore

I brought tortoises from Tenerife and toys from Timbuktu

A china rat, a Bengal cat and a Bombay cockatoo

Paid off I sought her dwellin' on a street above the town

Where an ancient dame upon the line was hangin' out her gown

«Where is me love?

««She´s vanished, sir, six months ago

With a smart young man that drives the van for Chaplin, Son and Co

Here’s a health to dreams of married life, to soap suds and blue

Heart’s true love and patent starch and washin' soda too

I’ll go unto some foreign shore, no longer can I stay

And with some China hottentot I’ll throw meself away

Me love she is no foolish girl, her age it is two score

Me love she is no spinster, she’s been married twice before

I cannot say it was her wealth that stole me heart away;

She’s a washer in a laundry for one and nine a day

Колись я був очікувальною людиною, яка жила вдома затишно

Тепер я  моряк, що оре розлючені моря

Я завжди любив мореплавське життя, я прощаюся з любов’ю

Я в якості стюарда та кухаря, мене хлопців, на борту "Кенгуру".

О, я ніколи не думав, що вона виявиться неправдивою чи будь то неправдою

Коли ми пливли через затоку Мілфорд на борту «Кенгуру».

«Думай про мене, подумай про мене», — скорботно сказала вона

«Коли ти на чужі, а я далеко

Візьміть цей щасливий шматочок, це змусить вас мати на увазі

Це довірливе, вірне серце, яке ти залишив у сльозах».

«Збадьоріться, підбадьоріться, моя власна справжня любов.

Не плач так гірко»,

Вона ридала, зітхала, задихалася, плакала і не могла попрощатися

«Мене не буде ненадовго, лише місяць чи два

Коли я повернусь знову, звичайно, я відвідаю вас».

Наш корабель вернувся додому з багатьох чужих берегів

І багато чужих подарунків мені люблю я виніс

Я привіз черепах з Тенеріфе та іграшки з Тімбукту

Китайський щур, бенгальський кіт і бомбейський какаду

Окупився, я шукав її, щоб жити на вулиці над містом

Там, де стародавня дама вивішувала свою сукню

«Де я любов?

«Вона зникла, сер, шість місяців тому

З розумним молодим чоловіком, який керує фургоном для компанії Chaplin, Son and Co

Ось здоров’я мріям про подружнє життя, мильної піни та синього

Справжня любов серця, лакований крохмаль і пральна сода

Я піду на якийсь чужий берег, більше не можу залишитися

І з якимось китайським готтентотом я кинуся геть

Мені кохана, вона не дура дівчина, її вік двадцять

Мені кохана, вона не стара, вона вже двічі була заміжня

Не можу сказати, що її багатство вкрало моє серце;

Вона прає в пральні один і дев’ять разів на день