Andrea chenier- la mamma morta (atto iii)- andrea chenier / Umberto Giordano - Умберто Джордано

La mamma morta m’hanno

alla porta della stanza mia;

Moriva e mi salvava!

poi a notte alta

io con Bersi errava,

quando ad un tratto

un livido bagliore guizza

e rischiara innanzi a' passi miei

la cupa via!

Guardo!

Bruciava il loco di mia culla!

Cosi fui sola!

E intorno il nulla!

Fame e miseria!

Il bisogno, il periglio!

Caddi malata,

e Bersi, buona e pura,

di sua bellezza ha fatto un mercato,

un contratto per me!

Porto sventura a chi bene mi vuole!

Fu in quel dolore

che a me venne l’amor!

Voce piena d’armonia e dice:

«Vivi ancora!

Io son la vita!

Ne' miei occhi e il tuo cielo!

Tu non sei sola!

Le lacrime tue io le raccolgo!

Io sto sul tuo cammino e ti sorreggo!

Sorridi e spera!

Io son l’amore!

Tutto intorno e sangue e fango?

Io son divino!

Io son l’oblio!

Io sono il dio che sovra il mondo

scendo da l’empireo, fa della terra

un ciel!

Ah!

Io son l’amore, io son l’amor, l’amor»

E l’angelo si accosta, bacia,

e vi bacia la morte!

Corpo di moribonda e il corpo mio.

Prendilo dunque.

Io son gia morta cosa!

У них моя померла мати

біля дверей моєї кімнати;

Він вмирав і рятував мене!

потім пізно ввечері

Я блукав з Берсі,

коли раптом

мерехтить багряне сяйво

і загоріться перед моїми кроками

похмурий шлях!

Я дивлюсь!

Згоріло місце моєї колиски!

Так я був один!

А навколо нічого!

Голод і нещастя!

Потреба, небезпека!

я захворів,

і Берсі, добрий і чистий,

він зробив ринок з її краси,

контракт для мене!

Я приношу нещастя тим, хто мене любить!

Це було в тому болі

ця любов прийшла до мене!

Голос, повний гармонії, каже:

«Живи ще!

Я - життя!

В моїх очах і твоєму небі!

Ти не самотній!

Я збираю твої сльози!

Я на твоєму шляху і підтримую тебе!

Посміхайся і сподівайся!

Я люблю!

Навколо кров і бруд?

Я божественний!

Я забуття!

Я бог над світом

Я зійшов із емпіреї, створюю землю

рай!

Ах!

Я кохання, я кохання, любов»

І ангел підходить, цілує,

і смерть цілує тебе!

Тіло вмираючої жінки і моє тіло.

Тож візьміть.

Я вже мертва річ!