Giordano: Andrea Chénier / Act 4 - Vicino a te s'acqueta - Andrea Bocelli, Ana María Martínez, New York Philharmonic Orchestra

Vicino a te s’acqueta l’irrequieta anima mia;

tu sei la meta d’ogni desio, d’ogni sogno, d’ogni poesia!

Entro il tuo sguardo l’iridescenza

scerno degli spazi infiniti.

Ti guardo;

in questo fiotto verde

di tua larga pupilla erro coll’anima.

Per non lasciarti son qui;

non è un addio!

Vengo a morire con te!

Finì il soffrire!

La morte nell’amarti!

Ah!

Chi la parola estrema delle labbra raccoglie, è Lui, l’amor!

Tu sei la meta dell’esistenza mia!

Il nostro è amore d’anime!

Il nostro!

amore d’anime!

Salvo una madre.

Maddalena all’alba

ha un nome per la morte: Idia Legray.

Vedi!

la luce incerta del crepuscolo giù

pe’squallidi androni già lumeggia.

Abbracciami!

Baciami!

Amante!

Orgoglio di bellezza!

Trionfo tu, del’anima!

Il tuo amor, sublime amante, è mare, è ciel,

luce di sole e d’astri.

È il mondo!

Amante!

La nostra morte è il trionfo dell’amor!

La nostra morte è il trionfo dell’amor!

Ah benidico, la sorte!

Nell’ora che si muor eterni diveniamo!

Morte!

Infinito!

Amore!

Amore!

È la morte!

È la morte!

Ella vien col sole!

Ella vien col mattino!

Ah, viene come l’aurora!

Col sole che la indora!

Ne viene a noi dal cielo,

entro un vel di rose e viole!

Amor!

Amor!

Infinito!

Andrea Chénier!

Son io!

Idia Legray!

Son io!

Viva la morte insiem!

Біля тебе моя неспокійна душа заспокоюється;

ти мета кожного бажання, кожної мрії, кожного вірша!

Радужність у вашому погляді

картина нескінченних просторів.

я дивлюся на тебе;

в цьому зеленому струмку

твоєї широкої зіниці я душею помиляюсь.

Щоб не покинути вас, я тут;

це не прощання!

Я прийшов померти з тобою!

Скінчилися страждання!

Смерть у любові до тебе!

Ах!

Хто збирає крайнє слово з уст, той, любов!

Ти мета мого існування!

Наша любов душ!

Наші!

любов до душ!

Крім матері.

Магдалина на світанку

має назву смерті: Ідія Легрей.

Розумієш!

непевне світло сутінків вниз

для убогих передпокоїв це вже підкреслює.

Обійми мене!

Поцілуй мене!

Кохана!

Гордість краси!

Торжествуй ти, душі!

Твоя любов, піднесений коханий, це море, це рай,

сонячне світло і зірки.

Це світ!

Кохана!

Наша смерть - це тріумф любові!

Наша смерть - це тріумф любові!

Ах, бенідіко, доле!

У годину смерті ми стаємо вічними!

Смерть!

Нескінченність!

Любов!

Любов!

Це смерть!

Це смерть!

Вона приходить із сонцем!

Вона приходить з ранком!

Ах, приходить, як світанок!

З сонцем, що його золотить!

Приходить до нас з неба,

в завісі троянд і фіалок!

Любов!

Любов!

Нескінченність!

Андреа Шеньє!

Це я!

Ідія Легрей!

Це я!

Хай живе смерть разом!