Белая ворона - Валерий Леонтьев

Ливни лета отпели, отплакали

И однажды в студеную ночь

В стае черных ворон, одинаковых

Родилась нерадивая дочь

Нерадивая, гордая, смелая,

Но уродиной звали ее

Потому, что была она белая

Не такая, как все воронье

И решили тогда братья вороны

Суд над белой сестрой учинить

Семь ночей они думали, спорили

И решили ее очернить

Нерадивую, гордую, смелую

Искупали в болотной грязи

— И теперь это платьице черное

До последнего вздоха носи

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

А она от обиды забилася

Зарыдала, душою светла

И слезами от грязи отмылася

Стала снова такой, как была

Нерадивая, гордая, смелая

Беззащитна, как сердце мое

Как туманы осенние белая

Не такая, как все воронье

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты черна

Если мы черны, если мы черны

Будь и ты черна, будь и ты…

— Стая черных ворон оголтелая

Мои перья не втаптывай в грязь

Разве я виновата, что белая?

Я такою на свет родилась

Зливи літа відспівали, відплакали

І  одного разу в студену ніч

У зграї чорних ворон, однакових

Народилася недбайлива дочка

Недбайлива, горда, смілива,

Але уродиною звали її

Тому, що була вона біла

Не така, як усі вороння

І вирішили тоді брати ворони

Суд над білою сестрою вчинити

Сім ночей вони думали, сперечалися

І вирішили її очорнити

Недбайливу, горду, сміливу

Скупали в болотного бруду

— І тепер це плаття чорне

До останнього подиху носи

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

А вона від образи забилася

Заридала, душею світла

І сльозами від бруду відмилася

Стала знову такою, як була

Недбайлива, горда, смілива

Беззахисна, як моє серце

Як тумани осінні біла

Не така, як усі вороння

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти чорна

Якщо ми чорні, якщо ми чорні

Будь і ти чорна, будь і ти…

— Стая чорних ворон шалена

Мої пір'я не втоптуй у грязь

Хіба я винен, що біла?

Я такою на світло народилася