Быстро молодость проходит… - Булат Окуджава

Быстро молодость проходит, дни счастливые крадет.

Что назначено природой — обязательно случится.

То ли самое прекрасное, ну самое прекрасное в окошко постучится.

То ли самое напрасное, ну самое напрасное в объятья упадет.

Припев:

Две жизни прожить не дано, два счастья — затея пустая,

из двух выпадает одно, такая уж правда простая.

Кому проиграет труба прощальные в небо мотивы,

кому улыбнется судьба, и он улыбнется, счастливый.

Ах, не делайте запаса из любви и доброты,

и про черный день грядущий не копите милосердья.

Пропадет ни за понюшку, пропадет ни за понюшку ваше горькое усердье.

Лягут новые морщины, лягут новые морщины от напрасной суеты.

Припев

Жаль, что молодость пропала, жаль, что старость коротка.

Все теперь уж на ладони, лоб в поту, душа в ушибах.

Но зато уже не будет ни загадок, ни ошибок, только ровная дорога,

только ровная дорога до последнего звонка.

Две жизни прожить не дано…

Швидко молодість минає, щасливі дні краде.

Що призначено природою — обов'язково трапиться.

То  найпрекрасніше, ну найпрекрасніше в віконце постукає.

Чи наймарніше, ну наймарніше в обійми впаде.

Приспів:

Два життя прожити не дано, два щастя — порожня затія,

з двох випадає одне, така вже правда проста.

Кому програє труба прощальні в небо мотиви,

кому посміхнеться доля, і він посміхнеться, щасливий.

Ах, не робіть запасу з любові та доброти,

і про чорний день прийдешній не копійте милосердя.

Пропаде ні за панюшку, пропаде ні за пані вашу гірку старанність.

Ляжуть нові зморшки, ляжуть нові зморшки від марної суєти.

Приспів

Жаль, що молодість зникла, шкода, що старість коротка.

Все тепер уже на долоні, лоб у поту, душа в забоях.

Але|зате вже не|буде ні|загадок, ні|помилок, тільки рівна дорога,

тільки рівна дорога до останнього дзвінка.

Два життя прожити не...