Медсестра Мария - Булат Окуджава

А что я сказал медсестре Марии,

когда обнимал ее?

— Ты знаешь, а вот офицерские дочки

на нас, на солдат, не глядят.

А поле клевера было под нами,

тихое, как река.

И волны клевера набегали,

и мы качались на них.

И Мария, раскинув руки,

плыла по этой реке.

И были черными и бездонными

голубые ее глаза.

И я сказал медсестре Марии,

когда наступил рассвет:

— Нет, ты представь: офицерские дочки

на нас и глядеть не хотят.

А що я сказав медсестрі Марії,

коли обіймав її?

— Ти знаєш, а ось офіцерські доньки

на нас, на солдат, не дивляться.

А поле конюшини було під нами,

тихе, як річка.

І хвилі конюшини набігали,

і ми качалися на ніх.

І Марія, розкинувши руки,

пливла по цій річці.

І були чорними і бездонними

блакитні її очі.

І я сказав медсестрі Марії,

коли настав світанок:

— Ні, ти уяви: офіцерські доньки

на нас і дивитися не хочуть.