Песенка о Надежде Черновой - Булат Окуджава

Женщины-соседки, бросьте стирку и шитье,

живите, будто заново, все начинайте снова!

У порога, как тревога, ждет вас новое житье

и товарищ Надежда по фамилии Чернова.

Припев:

Ни прибыли, ни убыли не будем мы считать --

не надо, не надо, чтоб становилось тошно!

Мы успели сорок тысяч всяких книжек прочитать

и узнали, что к чему и что почем, и очень точно.

Прощайте, прощайте, наш путь предельно чист,

нас ждет веселый поезд, и два венка терновых,

и два венка медовых, и грустный машинист,

и товарищ Надежда по фамилии Чернова.

Припев

Глаза ее суровы, их приговор таков:

чтоб на заре без паники, чтоб вещи были собраны,

чтоб каждому мужчине — по паре пиджаков,

и чтобы ноги — в сапогах, а сапоги — под седлами.

Припев

Жінки-сусідки, киньте прання та шиття,

живіть, ніби наново, все починайте знову!

У порога, як тривога, чекає на вас нове життя

та товариш Надія за прізвища Чернова.

Приспів:

Ні прибутку, ні убутку не будемо ми вважати

не треба, не треба, щоб ставало нудно!

Ми встигли сорок тисяч усяких книжок прочитати

і дізналися, що до чого і що, і дуже точно.

Прощайте, прощайте, наш шлях гранично чистий,

нас чекає веселий поїзд, і два вінки тернових,

і два вінки медових, і сумний машиніст,

та товариш Надія за прізвища Чернова.

Приспів

Очі її суворі, їх вирок такий:

щоб на зорі без паніки, щоб речі були зібрані,

щоб кожному чоловікові — по парі піджаків,

і щоб ноги — в чоботах, а чоботи — під сідлами.

Приспів