Тук-тук - 5sta Family

Она была красивою и юною,

Такой чистой, как капля росы.

Её душа переливалась струнами,

Она верила в знаки и сны.

В её глазах тонули очень многие,

Камнем вниз их тянуло до дна...

Дрались за неё демоны и боги, но

Неприступной осталась она.

А её сердце "тук, тук, тук" стучит, быстрей,

Когда она лишь думает о нём.

И так хотела "стоп! стоп! стоп!"

сказать себе,

Свои чувства спрятать за замком.

А её сердце "тук, тук, тук" стучит, быстрей,

Когда он просто смотрит ей в глаза.

Уже не в силах "стоп! стоп! стоп!"

сказать себе!

Она бесповоротно влюблена!

Казалось, что расставлены все точки, и

Что сценарий написан давно.

Пока в её глазах небесной красоты

Не зажглась ярким светом любовь...

А её сердце "тук, тук, тук" стучит, быстрей,

Когда он просто смотрит ей в глаза.

Уже не в силах "стоп! стоп! стоп!"

сказать себе!

Она бесповоротно влюблена!

Сердце обманет вряд ли,

И как бы она не старалась играть с судьбою в прятки:

Проиграла и не удержалась!

Ночи без сна (без сна)

Мысли о нём (о нём)

Всё на свете забыть и отдать, чтобы только быть с ним вдвоём!

Это любовь, точно!

Она сдалась без боя,

Разорвав на сотни кусочков все сценарии, все свои роли,

Не скажет "стоп", не сможет.

Дрожит: мурашки по коже.

Оставит ложное в прошлом, чтобы стать ближе к тому, кто дороже!

И в тишине ночной, под небом и звёздами,

Чувства опознаны, станет всё просто, и

Как никто другой, он так сильно нужен ей.

Манит её к себе, как миллион огней.

И в свете луны, оставшись одни,

Понятно без слов - они влюблены!

И в танце теней, в сплетении рук,

А у неё у груди всё тот же звук...

А её сердце "тук-тук-тук"... стучит, быстрей!

Когда она лишь думает о нём.

Ведь так хотела "стоп! стоп! стоп!"

сказать себе,

Свои чувства спрятать за замком.

А её сердце "тук, тук, тук" стучит, быстрей,

Когда он просто смотрит ей в глаза.

Уже не в силах "стоп! стоп! стоп!"

сказать себе!

Она бесповоротно влюблена!

Вона була красивою та юною,

Такий чистий, як крапля роси.

Її душа переливалася струнами,

Вона вірила у знаки та сни.

У її очах тонули дуже багато,

Каменем униз їх тягнуло до дна.

Билися за неї демони та боги, але

Неприступною залишилася вона.

А її серце "тук, тук, тук" стукає, швидше,

Коли вона лише думає про нього.

І так хотіла "стоп! стоп! стоп!"

сказати собі,

Свої відчуття сховати за замком.

А її серце "тук, тук, тук" стукає, швидше,

Коли він просто дивиться їй у вічі.

Вже не в змозі "стоп! стоп! стоп!"

сказати собі!

Вона безповоротно закохана!

Здавалося, що розставлені всі крапки, і

Що сценарій написано давно.

Поки що в її очах небесної краси

Не запалилося яскравим світлом кохання...

А її серце "тук, тук, тук" стукає, швидше,

Коли він просто дивиться їй у вічі.

Вже не в змозі "стоп! стоп! стоп!"

сказати собі!

Вона безповоротно закохана!

Серце обдурить навряд,

І як би вона не намагалася грати з долею у хованки:

Програла та не втрималася!

Ночі без сну (без сну)

Думки про нього (про нього)

Все на світі забути і віддати, щоб тільки бути з ним удвох!

Це кохання, точно!

Вона здалася без бою,

Розірвавши на сотні шматочків усі сценарії, усі свої ролі,

Не скаже "стоп", чи не зможе.

Тремтить: мурашки по шкірі.

Залишить помилкове в минулому, щоб стати ближче до того, хто дорожчий!

І в тиші нічний, під небом та зірками,

Почуття пізнані, стане все просто, і

Як ніхто інший, він так потрібний їй.

Вабить її до себе, як мільйон вогнів.

І у світлі місяця, залишившись одні,

Зрозуміло без слів – вони закохані!

І в танці тіней, у сплетенні рук,

А в неї в грудях той самий звук...

А її серце "тук-тук-тук"... стукає, швидше!

Коли вона лише думає про нього.

Адже так хотіла "стоп! стоп! стоп!"

сказати собі,

Свої відчуття сховати за замком.

А її серце "тук, тук, тук" стукає, швидше,

Коли він просто дивиться їй у вічі.

Вже не в змозі "стоп! стоп! стоп!"

сказати собі!

Вона безповоротно закохана!