Так бывает II - 5sta Family

Буду снегом я белым-белым на ладонях твоих

Чудеса мы с тобой поделим поровну на двоих

И мы верить не перестанем в этот сон наяву

Я совсем не боюсь растаять от тепла твоих рук

Загадаю, чтобы мы где-то посреди зимы

Снегом выпали на мир, стали частью этих вьюг

Будто на Земле нас нет, но и прямо как во сне

Мы бы превратились в снег, так не бывает - ну а вдруг

Ты волшебство моей жизни

И это чудо, скажи ведь

Свое тепло одолжи мне, я верну

А знаешь, ровно в двенадцать

Начнут мечты все сбываться

Ты посмотри, сколько счастья, ну и ну

Буду инеем на ресницах, чтоб поближе к тебе

Чтоб мечты не могли не сбыться, ты в них просто поверь

Чтоб любовь не могла не греть нас ярким солнцем внутри

Это самое из заветных, мое главное ты

Загадаю, чтобы мы где-то посреди зимы

Снегом выпали на мир, стали частью этих вьюг

Будто на Земле нас нет, но и прямо как во сне

Мы бы превратились в снег, так не бывает - ну а вдруг

Ты волшебство моей жизни

И это чудо, скажи ведь

Свое тепло одолжи мне, я верну

А знаешь, ровно в двенадцать

Начнут мечты все сбываться

Ты посмотри, сколько счастья, ну и ну

Наверно, так не бывает, но может произойти

Мы соберем этот паззл из миллионов частиц

Я теплым ветром в окна прилечу к тебе

И останусь надолго снегом на земле

Так тихо, что я слышу твое дыхание

А может, нам все это просто снится?

Разве от счастья можно потерять сознание

Или от вьюги голова кружится?

Ты волшебство моей жизни

И это чудо, скажи ведь

Свое тепло одолжи мне, я верну

А знаешь, ровно в двенадцать

Начнут мечты все сбываться

Ты посмотри, сколько счастья, ну и ну

Буду снігом я білим-білим на твоїх долонях

Чудеса ми з тобою поділимо порівну на двох

І ми вірити не перестанемо в цей сон наяву

Я зовсім не боюся розтанути від тепла твоїх рук

Загадаю, щоб ми десь посеред зими

Снігом випали на світ, стали частиною цих завірюх

Наче на Землі нас немає, але і прямо як уві сні

Ми б перетворилися на сніг, так не буває – ну а раптом

Ти чарівництво мого життя

І це диво, скажи ж

Своє тепло позич мені, я поверну

А знаєш, рівно о дванадцятій

Почнуть мрії все збуватися

Ти подивися, скільки щастя, ну і ну

Буду інеєм на вії, щоб ближче до тебе

Щоб мрії не могли не справдитися, ти в них просто повір

Щоб любов не могла не гріти нас яскравим сонцем усередині

Це найзаповітніший, моє головне ти

Загадаю, щоб ми десь посеред зими

Снігом випали на світ, стали частиною цих завірюх

Наче на Землі нас немає, але і прямо як уві сні

Ми б перетворилися на сніг, так не буває – ну а раптом

Ти чарівництво мого життя

І це диво, скажи ж

Своє тепло позич мені, я поверну

А знаєш, рівно о дванадцятій

Почнуть мрії все збуватися

Ти подивися, скільки щастя, ну і ну

Напевно, так не буває, але може статися

Ми зберемо цей пазл з мільйонів частинок

Я теплим вітром у вікна приляжу до тебе

І залишусь надовго снігом на землі

Так тихо, що я чую твій подих

А може нам усе це просто сниться?

Хіба від щастя можна знепритомніти

Або від завірюхи голова паморочиться?

Ти чарівництво мого життя

І це диво, скажи ж

Своє тепло позич мені, я поверну

А знаєш, рівно о дванадцятій

Почнуть мрії все збуватися

Ти подивися, скільки щастя, ну і ну