Stadt ohne Skyline - METRICKZ

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

In jeder Nacht, in der ich wach bin und nicht schlafen kann

Schreib' ich paar Reime, so hat praktisch alles angefangen

Ich saß alleine da, fanatisch im Gedankengang

Und aus der Armut wurd' ein Traum wie durch ein Anagramm

Mann, dass ich Indie bin, verwechseln sie mit Schwäche

Weil ich mich niemals verbiege und mit Rappern nicht connecte

«Keine Liebe für die Faker», ist im Endeffekt die Message

Und du kriegst immer noch kein Feature, weil du wack bist

Weißt du noch «Weil sie uns lieben» auf CD?

Das allererste Mal 'nen lila Schein im Portemonnaie

Zu der Zeit wusste keiner, was da eigentlich noch geht

Ultravio, Kamikaze, Mann, dein Neid ist schon okay, yeah

Auf meinem Weg hab' ich die Aussicht von nem Jetpilot

Doch unterschreibe keine Klauseln in dei’m Chefbüro

Denn was ich mach', geht automatisch durch die Decke, Bro

Sneaker sind so weiß wie das Haus von einem Eskimo

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

Ich kaufte mir mein erstes Mikrofon auf Raten

Und heute fragen mich die Wichser, wie wir uns vermarkten

Denn damals dachte wirklich niemand, dass wir charten

Jetzt hab' ich ein Domizil mit einem riesengroßen Garten

Den schwarzen Beamer in der Tiefgarage parken

Mann, ich reise von Berlin über Paris nach Kopenhagen

Zum nächsten Meeting und kann wieder mal nicht schlafen

Vierzigtausend Euro Netto für ein Video in den Staaten

Man könnte sagen die Erfolge sprechen Bände

Denn wenn ich wollte, wär' ich wie mein Vater schon in Rente

Ich brauch' kein Deal und keine goldverzierten Wände

Mein Leben anthrazit ohne die farbigen Akzente

So viele Rapper schmier’n mir Honig um das Maul

Timberwolf-Teppich vor der Wohnzimmercouch

Kripo observiert und nimmt Phantombilder auf

Doch wir knipsen deine Lichter mit 'ner Schrotflinte aus, yeah!

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

Und ich laufe durch die Slums dieser Eiszeit

Ich kam aus dem Nichts, ohne Sunset und Nightlife

Meine Gegend fourty-nine und ich bleib', bleib'

Immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

Immer-immer no-immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

A-a-a-a-a-a-a-a-a-a-aus der Armut wird ein Traum wie durch ein Anagramm

I-i-i-i-i-i-i-i-i immer noch der Junge aus der Stadt ohne Skyline

A-a-a-a-a-a-a-a-a-a-aus der Armut wird ein Traum wie durch ein Anagramm

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

Щоночі я прокидаюсь і не можу заснути

Якщо я напишу кілька віршів, то приблизно з цього все почалося

Я сидів один, фанатичний у ходу думок

І бідність стала мрією, як анаграмою

Людина, я інді, вони приймають за слабкість

Тому що я ніколи не гнуся і не зв’язуюсь з реперами

«Немає любові до фальсифікаторів» — це повідомлення наприкінці

І ви все одно не отримуєте функції, тому що ви дурень

Пам’ятаєте «Тому що вони нас люблять» на компакт-диску?

Фіолетова купюра в моєму гаманці вперше

Тоді ніхто не знав, що відбувається насправді

Ультравіо, камікадзе, чувак, твоя ревнощі в порядку, так

По дорозі я бачу вид льотчика реактивного літака

Але не підписуйте жодних пунктів у кабінеті начальника

Бо те, що я роблю, автоматично виходить за межі даху, брате

Кросівки білі, як будинок ескімоса

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

Я купив свій перший мікрофон у розстрочку

І сьогодні лози питають мене, як ми продаємо себе

Тому що тоді ніхто не думав, що ми будемо складати графіки

Зараз у мене є житло з величезним садом

Припаркуйте чорний проектор на підземній автостоянці

Чоловіче, я їду з Берліна через Париж до Копенгагена

До наступної зустрічі і я знову не можу заснути

Сорок тисяч євро чистими за відео в Штатах

Можна сказати, що успіхи говорять про багато чого

Бо якби я хотів, то вже був би на пенсії, як мій батько

Мені не потрібна угода і стіни, прикрашені золотом

Моє життя антрацит без кольорових акцентів

Так багато реперів намазують мені рот медом

Килимок Timberwolf перед диваном у вітальні

Детективи спостерігають і роблять фантомні знімки

Але ми погасимо твоє світло з дробовика, так!

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

І я ходжу по нетрях цього льодовикового періоду

Я прийшов нізвідки, без заходу сонця та нічного життя

Мій район сорок дев’ять і я залишаюся, залишаюся

Все ще міський хлопчик без горизонту

Завжди-завжди ні-завжди хлопчик із міста без горизонту

А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-від бідності стає мрією як через анаграму

I-i-i-i-i-i-i-i-i все-таки хлопець з міста без горизонту

А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-від бідності стає мрією як через анаграму