Берегись! - Янка Дягилева, Великие Октябри

Мне придется отползать…

От объявленья войны на все четыре струны,

От узколобой весны во все четыре стены,

От подгоревшей еды за все четыре беды,

От поколения зла в четыре чёрных числа…

Накинуть старый мундир, протертый кем-то до дыр…

Мне придется обойтись

Без синих сумрачных птиц, без разношерстных ресниц,

Да переправить с утра, что не сложилось вчера,

Оставить грязный вагон и продолжать перегон

По неостывшей золе на самодельной метле,

Раскинуть руки во сне, чтоб не запнуться во тьме…

Мне придется променять

Осточертевший обряд на смертоносный снаряд,

Скрипучий стул за столом на детский крик за углом,

Венок из спутанных роз на депрессивный психоз,

Психоделический рай на три засова в сарай…

Мне все кричат — Берегись!

Мне все кричат — Берегись!

Мені доведеться відповзати.

Від оголошення війни на всі чотири струни,

Від вузьколобої весни усі чотири стіни,

Від підгорілої їжі за всі чотири біди,

Від покоління зла в чотири чорних числа...

Накинути старий мундир, протертий кимось до|дір...

Мені доведеться обійтися

Без синіх похмурих птахів, без різношерстих вій,

Так переправити з ранку, що не склалося вчора,

Залишити брудний вагон і продовжувати перегін

По неостиглій золі на саморобному мітлі,

Розкинути руки у сні, щоб не заткнутися у темряві.

Мені доведеться проміняти

Оскаженілий обряд на смертоносний снаряд,

Скрипучий стілець за столом на дитячий крик за кутом,

Вінок із сплутаних троянд на депресивний психоз,

Психоделічний рай на три засуви в сарай…

Мені все кричать! — Стережися!

Мені все кричать! — Стережися!