Гори, гори ясно! - Янка Дягилева

Не догонишь - не поймаешь, не догнал - не воровали,

Без труда не выбьешь зубы, не продашь, не наебёшь...

Эту песню не задушишь, не убьёшь,

Эту песню не задушишь, не убьёшь.

Дом горит - козел не видит,

Дом горит - козел не знает,

Что козлом на свет родился

За козла и отвечать.

Гори - гори ясно, чтобы не погасло,

Гори - гори ясно, чтобы не погасло!

На дороге я валялась, грязь слезами разбавляла:

Разорвали нову юбку, да заткнули ею рот.

Славься великий рабочий народ,

Непобедимый, могучий народ!

Дом горит - козел не видит,

Он напился и подрался,

Он не помнит, кто кого

Козлом впервые обозвал.

Гори - гори ясно, чтобы не погасло,

Гори - гори ясно, чтобы не погасло!

Лейся, песня, на просторе, залетай в печные трубы,

Рожки - ножки чёрным дымом по красавице - земле.

Солнышко смеется громким красным смехом,

Гори - гори ясно, чтобы не погасло,

Гори - гори ясно, чтобы не погасло!

Гори - гори ясно, чтобы не погасло,

Гори - гори ясно, чтобы не погасло!

Не наздоженеш - не зловиш, не наздогнав - не крали,

Без праці не виб'єш зуби, не продаси, не наб'єш...

Цю пісню не задушиш, не вб'єш,

Цю пісню не задушиш, не вб'єш.

Будинок горить - цап не бачить,

Будинок горить - козел не знає,

Що цапом на світ народився

За козла та відповідати.

Горі - гори ясно, щоб не згасло,

Горі – гори ясно, щоб не згасло!

На дорозі я валялася, бруд сльозами розбавляла:

Розірвали нову спідницю, та заткнули нею рота.

Слався великий робітник народ,

Непереможний, могутній народ!

Будинок горить - цап не бачить,

Він напився і побився,

Він не пам'ятає, хто кого

Козлом уперше обізвав.

Горі - гори ясно, щоб не згасло,

Горі – гори ясно, щоб не згасло!

Лійся, пісня, на просторі, залітай у пічні труби,

Ріжки – ніжки чорним димом по красуні – землі.

Сонечко сміється гучним червоним сміхом,

Горі - гори ясно, щоб не згасло,

Горі – гори ясно, щоб не згасло!

Горі - гори ясно, щоб не згасло,

Горі – гори ясно, щоб не згасло!