Vivo da re - Enrico Ruggeri

Vivo da re,

non ho bisogno più di quello che facevi tu per me.

Mi alzo alle tre, mi guardo alla TV

e sono sempre su, senza te.

Sentiamoci ogni tanto, per ricordare noi,

i vecchi compagni di scuola

e i nostri vecchi eroi.

No, lo sai, sto da solo io.

Non crederai, ma sto da solo io.

Io, dischi e turnèes,

a casa quasi mai.

E tu non ti annoierai?

Dubito.

Voglia di te?

Mah, forse adesso si, vorrei averti qui subito.

Telefonami ancora, confessa che ti va;

qualcosa è rimastro nel tempo, non si cancellerà.

Scappo via, ogni giorno sai,

suono il mio rock senza fermarmi mai.

Certo, pensandoci bene qualcosa mi manca,

qualcuno che sfiori la mia faccia bianca.

Può darsi che senta il bisogno di chi

ha lasciato qualcosa di sé proprio qui.

Muoio da un po', non mi conosco più,

non mi capisco più.Come mai?

Stasera un’altra donna, a stento so chi è

però inconsciamente io spero che un po' assomigli a te.

Scappo via, ogni giorno sai,

suono il mio rock senza fermarmi mai.

Sono sicuro che dentro qualcosa ti manca;

di rose e di noia devi essere stanca.

Che strade percorri toccando il cuscino?

A volte, lo so, mi vorresi vicino,

morendo un po'

Я живу як король,

Мені більше не потрібно те, що ти зробив для мене.

Я встаю о третій, дивлюся в телевізор

і я завжди без тебе.

Поговоримо час від часу, щоб згадати нас,

старі шкільні друзі

і наші старі герої.

Ні, знаєш, я один.

Ви не повірите, але я один.

Я, платівки та поворотники,

майже ніколи не вдома.

І вам не буде нудно?

Я сумніваюся.

я хочу тебе?

Ну, можливо, зараз я хотів би, щоб ти був тут.

Подзвони мені ще раз, зізнайся, що тобі подобається;

щось залишилося з часом, це не відмінять.

Я втікаю, кожен день ти знаєш,

Я граю свій рок без зупинки.

Звісно, ​​думаючи про це, чогось мені не вистачає,

хтось, хто торкнеться мого білого обличчя.

Можливо, він відчуває потребу в кого

він залишив щось із себе прямо тут.

Я давно вмираю, сам уже не знаю

Я вже не розумію себе.

Сьогодні ввечері інша жінка, я навряд чи знаю, хто вона

але підсвідомо я сподіваюся, що це трохи схоже на вас.

Я втікаю, кожен день ти знаєш,

Я граю свій рок без зупинки.

Я впевнений, що вам щось не вистачає всередині;

від троянд і нудьги ви, мабуть, втомилися.

Якими дорогами ти ходиш, торкаючись подушки?

Іноді, я знаю, ти хочеш, щоб я був близько,

помирає трохи