О Володе Высоцком - Булат Окуджава

О Володе Высоцком я песню придумать решил, вот еще одному не вернуться домой из

похода.

Говорят, что грешил, что не к сроку свечу затушил, как умел — так и жил,

а безгрешных не знает природа.

Говорят, что грешил, что не к сроку свечу затушил, как умел — так и жил,

а безгрешных не знает природа.

Ненадолго разлука, всего лишь на миг, а потом отправляться и нам по следам по

его, по горячим.

Пусть кружит над Москвою охрипший его баритон, ну, а мы вместе с ним посмеемся

и вместе поплачем.

Пусть кружит над Москвою охрипший его баритон, ну, а мы вместе с ним посмеемся

и вместе поплачем.

О Володе Высоцком я песню придумать хотел, но дрожала рука, и мотив со стихом

не сходился.

Белый аист московский на белое небо взлетел, черный аист московский на черную

землю спустился.

Белый аист московский на белое небо взлетел, черный аист московский на черную

землю спустился.

Белый аист московский на белое небо взлетел, черный аист московский на черную

землю спустился.

Про Володю Висоцькому я пісню придумати вирішив, ось ще одному не повернутися додому з

походу.

Кажуть, що грішив, що не до терміну свічку загасив, як умів так і жив.

а безгрішних не знає природа.

Кажуть, що грішив, що не до терміну свічку загасив, як умів так і жив.

а безгрішних не знає природа.

Ненадовго розлука, всього лише на миг, а потім вирушати і нами за слідами по

його, за гарячим.

Нехай кружляє над Москвою хриплий його баритон, ну, а ми разом з ним посміємося

і разом поплачемо.

Нехай кружляє над Москвою хриплий його баритон, ну, а ми разом з ним посміємося

і разом поплачемо.

Про Володю Висоцькому я пісню придумати хотів, але тремтіла рука, і мотив зі стихом

не сходився.

Білий лелека московська на біле небо злетіла, чорна лелека московська на чорну

землю спустився.

Білий лелека московська на біле небо злетіла, чорна лелека московська на чорну

землю спустився.

Білий лелека московська на біле небо злетіла, чорна лелека московська на чорну

землю спустився.