Der letzte Hilfeschrei - Lacrimosa

Wochen und Monate verstreichen

Und die Einsamkeit steht bei mir

Das ist der Lohn — eiserne Einsamkeit

Das ist der Alptraum meines Daseins

Alleine — vergessen — abgeschoben ins Exil

Keine Liebe, Wärme, Hoffnung

Nur die Sehnsucht brennt in mir

Ich hoer nur Stimmen und Geschwätz

Doch keiner redet je mit mir

Ich will hier raus — ich will hier weg — ich weiß nicht mal, was mir fehlt

Ich bin gesund…

Wo sind die Menschen, die mir ihre Liebe versprachen?

Wo sind meine Eltern, die mich zeugten?

Wo sind meine Freunde, die zu mir standen?

Wo ist meine Frau, die mich liebt?

Hat sie mich vergessen?

Haben mich alle vergessen?

Hat man mich ausgesetzt?

Hat man mich zurückgelassen?

Kann sich denn keiner an mich erinnern?

Kann mir denn keiner helfen?

Bin ich denn ganz alleine?

Und wo ist der Doktor?

Und wo sind die Schwestern?

Ich brauch Hilfe!

Ich habe Angst!

Hilfe!

Минають тижні й місяці

І самотність зі мною

Це нагорода — залізна самотність

Це кошмар мого існування

Один — забутий — депортований на заслання

Ні любові, тепла, надії

Лише туга горить в мені

Я чую лише голоси та плітки

Але зі мною ніхто ніколи не розмовляє

Хочу звідси — хочу звідси — навіть не знаю, що зі мною

я здоровий…

Де ті люди, які обіцяли мені свою любов?

Де мої батьки, які мене породили?

Де мої друзі, які підтримали мене?

Де моя дружина, яка мене любить?

вона мене забула

Мене всі забули?

Мене покинули?

Мене залишили позаду?

Мене ніхто не може згадати?

Мені ніхто не може допомогти?

Я зовсім один?

А де лікар?

А де сестри?

Мені потрібна допомога!

Я боюся!

Допоможіть!