Fassade - 1. Satz - Lacrimosa

Schaut mich nicht an!

Ich bin kein Tier!

Nur ein Menschenkind — für euch ein fremdes Wesen — vielleicht

Mit Augen und Ohren

Einem Herz und viel Gefühl

Und immer noch mit einem klaren und auch freien Verstand!

Vielleicht bin ich nur ein Schatten

Der euren Plan verdunkeln will

Vielleicht bin ich ein Gewitter

Dessen Regen manches Samen Durst nach Wachstum leiste stillt

Schaltet — die Menschen — Maschinen — gleich und seht

Im Gleichschritt — sie schreiten — ganz ohne — Bedacht und

Sie glauben — zusammen — verschieden — zu sein und

Ganz eigen — ganz frei und — selbstbestimmt — zu sein

Schaut mich nicht an!

Tief in euch werft euren Blick!

Nicht die anderen sind Täter — und vergiften diese Welt

Nein — ein Jeder kämpft und streitet und gestaltet dieses Leben

Und wenn ihr redet

Wessen Geist ist eurer vielen Worte Inhalt?

Wart ihr jemals an dem Abgrund zwischen Herz und dem Verstand?

Könnt ihr sagen: Ich erlerne mich?

Eure schreckliche Einfältigkeit

Zu glauben was man euch erzählt:

Natürlichkeit und Selbstbestimmung

Aber bitte nur im Rahmen des Systems dieser Gesellschaft

Schaltet — die Menschen — Maschinen — gleich und seht

Im Gleichschritt — sie schreiten — ganz ohne — Bedacht und

Sie glauben — zusammen — verschieden — zu sein und

Ganz eigen — ganz frei und — selbstbestimmt — zu sein

Warum Fassade?

Gibt es nicht genügend Egoismus in der Welt?

Gibt es nicht genügend Selbstsucht die den Selbsthass überspielt?

Reicht es nicht dass jeder sich der nächste ist und nicht versteht?

Dass die Mauern des Alleinseins die des Egoismus sind?

Schaut mich nicht an!

Ich bin kein Tier!

Nur ein Menschenkind — für euch ein fremdes Wesen — vielleicht

Mit Augen und Ohren

Einem Herz und viel Gefühl

Und immer noch mit einem klaren und auch freien Verstand?

Don’t stare at me!

I’m not an animal!

Just a child of man — a strange thing to you — perhaps

With eyes and ears

Heart and emotions

And yet a mind that’s clear and free!

Perhaps I’m just a shade

Casting darkness on your plans

Perhaps I am a storm

Whose quiet rain slakes the thirst of many a seed for growth

Make — humans — like machines — and see

They march — mindlessly — in step and — all think

They’re different and sperate — free and — in charge of their lives

Don’t stare at me!

Look deep into yourselves

It’s not the others that are guilty — and poisoning this word

No — each and every one of us struggles and fights and shapes this life

And whenever you speak

Whose spirit is speaking through your words?

Have you ever stood at the abyss between heart and mind?

Can you say — I’m learning who I am?

Your terrible simplicity

Believing everything you told

Naturalness and autonomy

But please only within the confines of the social system

Why facade?

Isn’t there enough egoism in the world?

Enough self obsession covering self-hate?

Isn’t it enough that everyone is out for himself?

And no-one understands that the walls of solitude are the walls of egoism?

не дивись на мене

Я не тварина!

Просто людська дитина — для вас дивна істота — можливо

З очима і вухами

Серце і багато почуттів

І ще з ясним і також вільним розумом!

Може, я просто тінь

Хто хоче затьмарити твій план

Може, я гроза

Чий дощ втамовує спрагу росту багатьох насіння

Перемикайте - люди - машини - рівні і дивіться

У ногу один з одним — вони йдуть — зовсім без — свідомо і

Вони думають, що вони — разом — різні — і

Бути повністю власним — повністю вільним і — самовизначеним — бути

не дивись на мене

Подивіться глибоко в себе!

Не інші є злочинцями — і отруюють цей світ

Ні – всі борються, сперечаються і формують це життя

І коли ти говориш

Чий дух є змістом твоїх багатьох слів?

Ви коли-небудь були в прірві між серцем і розумом?

Чи можете ви сказати: я вчуся сам?

Твоя жахлива дурість

Щоб вірити в те, що вам говорять:

природність і самовизначення

Але будь ласка тільки в рамках системи цього суспільства

Перемикайте - люди - машини - рівні і дивіться

У ногу один з одним — вони йдуть — зовсім без — свідомо і

Вони думають, що вони — разом — різні — і

Бути повністю власним — повністю вільним і — самовизначеним — бути

Чому фасад?

Хіба у світі не вистачає егоїзму?

Хіба не вистачає егоїзму, щоб приховати ненависть до себе?

Хіба мало того, що всі поруч і не розуміють?

Що стіни самотності — це стіни егоїзму?

не дивись на мене

Я не тварина!

Просто людська дитина — для вас дивна істота — можливо

З очима і вухами

Серце і багато почуттів

І все-таки з ясним і також вільним розумом?

Не дивись на мене!

Я не тварина!

Просто людська дитина — для вас дивна річ — мабуть

З очима і вухами

Серце і емоції

І все ж розум ясний і вільний!

Можливо, я лише тінь

Накидає темряву на ваші плани

Можливо, я гроза

Чий тихий дощ втамовує спрагу багатьох насіння зростання

Зробіть — людей — як машини — і подивіться

Вони марширують — бездумно — кроком і — все думають

Вони різні та спритні — вільні й — відповідальні за своє життя

Не дивись на мене!

Подивіться глибоко в себе

Винні не інші — і отруєння цим словом

Ні, кожен з нас бореться, бореться і формує це життя

І коли ти говориш

Чий дух говорить твоїми словами?

Ви коли-небудь стояли біля прірви між серцем і розумом?

Чи можете ви сказати — я дізнаюся, хто я?

Твоя жахлива простота

Вірити всьому, що ти сказав

Природність і автономність

Але будь ласка лише в межах соціальної системи

Чому?

Хіба у світі не вистачає егоїзму?

Досить одержимості, що прикриває ненависть до себе?

Хіба мало того, що кожен сам за себе?

І ніхто не розуміє, що стіни самотності – це стіни егоїзму?