Париж, Париж... - Стас Михайлов

Ну вот и мы сыграли нашу роль, в финальном акте неоконченной любви,

Париж, Париж ты причинил мне эту боль, от счастья нашего потеряны ключи.

Париж, Париж ты причинил мне эту боль, от счастья нашего потеряны ключи.

Припев:

С тобою мы под проливным дождем, мы отмечаем наши проводы любви,

Укрылись мы под стареньким зонтом, но не укрыть нам наши души от тоски.

Глаза в глаза и целый мир застыл, и не хватает сил сказать не уходи,

Не верю я, что мы с тобой в последний раз, а может все еще сумеем мы спасти.

Париж, Париж ты причинил мне эту боль, от счастья нашего потеряны ключи.

С тобою мы под проливным дождем, мы отмечаем наши проводы любви,

Укрылись мы под стареньким зонтом, но не укрыть нам наши души от тоски.

Глаза в глаза и целый мир застыл, и не хватает сил сказать не уходи,

Не верю я, что мы с тобой в последний раз, а может все еще сумеем мы спасти.

Припев:

С тобою мы под проливным дождем, мы отмечаем наши проводы любви,

Укрылись мы под стареньким зонтом, но не укрыть нам наши души от тоски.

Глаза в глаза и целый мир застыл, и не хватает сил сказать не уходи,

Не верю я, что мы с тобой в последний раз, а может все еще сумеем мы спасти.

С тобою мы под проливным дождем, мы отмечаем наши проводы любви,

Укрылись мы под стареньким зонтом, но не укрыть нам наши души от тоски.

Глаза в глаза и целый мир застыл, и не хватает сил сказать не уходи,

Не верю я, что мы с тобой в последний раз, а может все еще сумеем мы спасти.

Ну ось і ми зіграли нашу роль, у фінальному акті незакінченого кохання,

Париж, Париж ти завдав мені цього болю, від щастя нашого втрачені ключі.

Париж, Париж ти завдав мені цього болю, від щастя нашого втрачені ключі.

Приспів:

З тобою ми під проливним дощем, ми відзначаємо наші проводи кохання,

Сховалися ми під стареньким парасолькою, але не вкрити нам наші душі від туги.

Очі в очі і цілий світ застиг, і не вистачає сил сказати не йди,

Не вірю я, що ми з тобою в останній раз, а може все ще зуміємо ми врятувати.

Париж, Париж ти завдав мені цього болю, від щастя нашого втрачені ключі.

З тобою ми під проливним дощем, ми відзначаємо наші проводи кохання,

Сховалися ми під стареньким парасолькою, але не вкрити нам наші душі від туги.

Очі в очі і цілий світ застиг, і не вистачає сил сказати не йди,

Не вірю я, що ми з тобою в останній раз, а може все ще зуміємо ми врятувати.

Приспів:

З тобою ми під проливним дощем, ми відзначаємо наші проводи кохання,

Сховалися ми під стареньким парасолькою, але не вкрити нам наші душі від туги.

Очі в очі і цілий світ застиг, і не вистачає сил сказати не йди,

Не вірю я, що ми з тобою в останній раз, а може все ще зуміємо ми врятувати.

З тобою ми під проливним дощем, ми відзначаємо наші проводи кохання,

Сховалися ми під стареньким парасолькою, але не вкрити нам наші душі від туги.

Очі в очі і цілий світ застиг, і не вистачає сил сказати не йди,

Не вірю я, що ми з тобою в останній раз, а може все ще зуміємо ми врятувати.