Разлука - Стас Михайлов

Тень, разлуки тень, мелькнула вновь в душе моей.

Жаль, что мы с тобой не сберегли всех наших дней.

Припев:

Ты сегодня подари, мне тепло своей души,

Этот день и утренний рассвет.

Ничего не говори, дай взглянуть в глаза твои,

Так мне нужен их прекрасный свет.

Ты, мне прошептала, «Милый, почему все как сон?».

Сон, такой прекрасный и любимый, но короткий он.

И повернулась тихо, и улыбнулась нежно,

На грудь припала головой.

Глаза рукой прикрыла, а по щекам катилась,

Слезинка струйкой голубой.

Глаза рукой прикрыла, а по щекам катилась,

Слезинка струйкой голубой.

Припев:

Ты сегодня подари, мне тепло своей души,

Этот день и утренний рассвет.

Ничего не говори, дай взглянуть в глаза твои,

Так мне нужен их прекрасный свет.

Ничего не говори, дай взглянуть в глаза твои,

Так мне нужен их прекрасный свет.

Тінь, розлуки тінь, майнула знову в душі моїй.

Шкода, що ми з тобою не зберегли всіх наших днів.

Приспів:

Ти сьогодні подари, мені тепло своєї душі,

Цей день і ранковий світанок.

Нічого не говори, дай глянути в очі твої,

Так мені потрібне їхнє прекрасне світло.

Ти, мені прошепотіла, «Любий, чому все як сон?».

Сон, такий прекрасний і улюблений, але короткий він.

І повернулась тихо, і посміхнулася ніжно,

На груди припала головою.

Очі рукою прикрила, а по щоках котилася,

Сльозинка цівкою блакитний.

Очі рукою прикрила, а по щоках котилася,

Сльозинка цівкою блакитний.

Приспів:

Ти сьогодні подари, мені тепло своєї душі,

Цей день і ранковий світанок.

Нічого не говори, дай глянути в очі твої,

Так мені потрібне їхнє прекрасне світло.

Нічого не говори, дай глянути в очі твої,

Так мені потрібне їхнє прекрасне світло.