Аль опять не видать - Юрий Морфесси

Аль опять

Не видать

Прежней красной доли?

Я душой

Сам не свой,

Сохну, как в неволе.

А бывал

Я удал,

С ухарскою тройкой

Понесусь

И зальюсь

Песенкою бойкой!

Не кнутом

Поведем

Только рукавицей —

И по пням,

По холмам

Мчат лошадки птицей!

Ни с слезой,

Ни с тоской

Молодец не знался —

Попевал

Да гулял…

Вот — и догулялся!

Уж дугу

Не смогу

Перегнуть как надо;

Вожжи врозь,

Ну хоть брось!

Экая досада!

Ночью, днем

Об одном

Тяжко помышляю,

Всё по ней,

По моей

Лапушке страдаю!..

Аль опять

Не видать

Прежней красной доли?

Я душой

Сам не свой,

Сохну, как в неволе.

Аль знову

Небачити

Колишньої червоної частки?

Я душею

Сам не свій,

Сохну, як у неволі.

А бував

Я видалив,

З ухарською трійкою

Понесусь

І залиюсь

Пісенкою бойкою!

Чи не батогом

Поведемо

Тільки рукавицею —

І по пням,

По пагорбах

Мчать конячки птахом!

Ні с сльозою,

Ні з тугою

Молодець не знався —

Поспівував

Так гуляв…

Ось і догулявся!

Вже дугу

Не зможу

Перегнути як слід;

Віжжі нарізно,

Ну, хоч кинь!

Яка досада!

Вночі, вдень

Про одного

Тяжко думаю,

Все по ній,

За моєю

Лопушці страждаю!..

Аль знову

Небачити

Колишньої червоної частки?

Я душею

Сам не свій,

Сохну, як у неволі.