Письмо - Чай вдвоём

Лист… перо… Я пишу письмо, ну, что на меня нашло ведь года два прошло.

Если б не альбом, твоё фото в нём, кто бы напомнил о том, что мы были вдвоём,

но я то знаю:

Припев:

Когда моё письмо уносит почтальон верю увидит он тебя.

Ты у дверей стоишь о чём-то говоришь, но в душе молчишь.

Когда моё письмо уносит почтальон верю увидит он тебя.

Ты у дверей стоишь о чём-то говоришь, но в душе молчишь.

А помнишь двор?

Место последних сор, на твой укор ты мой услышишь взор.

В ночь я принёс букет, но ты сказала «нет», это был последний любви ответ,

теперь я знаю:

Припев:

Когда моё письмо уносит почтальон верю увидит он тебя.

Ты у дверей стоишь о чём-то говоришь, но в душе молчишь.

Когда моё письмо уносит почтальон верю увидит он тебя.

Ты у дверей стоишь о чём-то говоришь, но в душе молчишь.

Когда, когда увидит он… Грустишь, грустишь обо мне, молчишь.

Когда моё письмо уносит почтальон верю я ты у дверей грустишь о чём-то,

о чём-то без меня.

Когда…

Аркуш… перо… Я пишу листа, ну, що на мене знайшло ж років зо два.

Якщо не є альбом, твоє фото в ньому, хто б нагадав про те, що ми були вдвох,

але я то знаю:

Приспів:

Коли мій лист забирає листоношу вірю побачить він тебе.

Ти у дверей стоїш про щось говориш, але в душі мовчиш.

Коли мій лист забирає листоношу вірю побачить він тебе.

Ти у дверей стоїш про щось говориш, але в душі мовчиш.

А пам'ятаєш двір?

Місце останніх сміття, на твій докор ти почуєш погляд.

Вночі я приніс букет, але ти сказала «ні», це був останній любові відповідь,

тепер я знаю:

Приспів:

Коли мій лист забирає листоношу вірю побачить він тебе.

Ти у дверей стоїш про щось говориш, але в душі мовчиш.

Коли мій лист забирає листоношу вірю побачить він тебе.

Ти у дверей стоїш про щось говориш, але в душі мовчиш.

Коли, коли побачить він... Сумуєш, сумуєш за мене, мовчиш.

Коли мій лист забирає листоношу вірю я ти біля дверей сумуєш за щось,

про щось без мене.

Коли…