Звёзды - 25/17

Мальчик упал со звезды на Землю.

Как Тунгусский метеорит.

Или как Челябинский.

Мальчик упал в тайгу, рядом с разбойничьим шалманом.

Разбойники нашли его и стали

воспитывать.

Как волки воспитывали Маугли.

У разбойников, как и у зверей в джунглях,

был свой закон.

Свой моральный кодекс, благородный и справедливый.

Правила жизни

разбойников назывались "понятиями".

Только это были ненастоящие правила.

Сами они по ним не жили и вспоминали о них,

только когда надо было обосновать своё право сильного отнять что-то у слабого.

Или друг

у друга.

Мальчик рассказал разбойникам про звёзды, про то, как он тоскует о них по ночам, и они

научили его ослаблять земное притяжение.

Так Мальчик мог ненадолго почувствовать

себя дома - в родном космосе.

Тут Мальчик, который был уже не Мальчик, додумав эту мысль, подавился дымом и

захохотал.

Нет никаких звёзд.

Есть только гвозди, вбитые в покрытый рубероидом купол.

И если дойти до края тайги и начать карабкаться по куполу, то можно добраться до

гвоздей, вырвать зубами первый попавшийся, заглянуть в дырку и увидеть, чем всё

закончится.

Или чем всё начнётся.

Но Мальчик не умел карабкаться по таким

поверхностям, и у него были плохие зубы (он опять закашлялся).

Да и дыхалка не очень.

Хлопчик упав із зірки на Землю.

Як Тунгуський метеорит.

Або як Челябінський.

Хлопчик упав у тайгу, поряд із розбійницьким шалманом.

Розбійники знайшли його та стали

виховувати.

Як вовки виховували Мауглі.

У розбійників, як і у звірів у джунглях,

був свій закон.

Свій моральний кодекс, благородний та справедливий.

Правила життя

розбійників називалися "поняттями".

Тільки це були справжні правила.

Самі вони по них не жили і згадували про них,

тільки коли треба було обґрунтувати своє право сильного відібрати щось у слабкого.

Або друг

в друга.

Хлопчик розповів розбійникам про зірки, про те, як він тужить про них ночами, і вони

навчили його послаблювати земне тяжіння.

Так Хлопчик міг ненадовго відчути

себе вдома – у рідному космосі.

Тут Хлопчик, який був уже не Хлопчик, додумавши цю думку, подавився димом

зареготав.

Немає жодних зірок.

Є тільки цвяхи, вбиті в покритий руберойдом купол.

І якщо дійти до краю тайги і почати дертися по куполу, то можна дістатися

цвяхів, вирвати зубами перший-ліпший, зазирнути в дірку і побачити, чим все

закінчиться.

Або чим усе почнеться.

Але Хлопчик не вмів дертися по таких

поверхонь, і в нього були погані зуби (він знову закашлявся).

Та й дихання не дуже.