Шей меня - 25/17

А я тогда неопытность прятал, как нож в кусты,

и только приступил, как патронташ мой стал пустым,

и от стыда так жутко мне, жгу гланды горькою,

прячу себя за шутками тупыми, только вот...

Медовухой бьёт Адама градус похоти,

а Метод в ухо - Бринг да пейн, все вы сдохнете,

с испугом охнете - мы так ошиблись, ох, не те...

а вы подумали, поди, что тут шут на шуте?

Ты ждал щас исповедь, но ты похож на тихаря,

так что я искренне накачу вискаря

в гаштете Три пескаря, на счёте три косаря,

тут всех нещадно костеря, пылают слесаря.

Ну, погоди!

- из детства мне кричит Папанов,

некуда деться нам уже, чуешь, пахнет пропаном.

Да ты живи, не бедствуй, всё идёт по плану,

вшивый про баню, а ты б заткнулся, папаня.

Шей меня!

Шей меня от шеи до паха.

Шей меня!

Шей меня так, чтоб я стал целым.

Шей меня!

Шей меня в траншее под Баха.

Шей меня!

Шей меня, мы оба под прицелом.

Как ни старался я, память себе не отшиб,

так и сидит в печёнке, мама, этот чёртов шип.

Я тут абориген, как плешивый дядя Гена,

Чингисхан плюс Диоген - это набор мой генов.

Заборы ящерами древними выгнули спины,

когда морозно, избы небо подпирают дымом,

если обрушится, то брызнет из глаз по стаканам,

и мы подавимся тут нашим рэпом домотканым.

А были мы вольными под колокольнями,

племя моё лишь путями окольными

ходит теперь, позабыли застолья мы,

пуганы кольями...

Послушай, ну что ты несёшь?

Да и как же понять вам, ведь вы не я...

Не бывает так, это всё ложь!

Планида жестоковыйная...

Выйди вон, мой бес, на район, мой бес - я молю тебя, Бог - изыди,

не томи, отвяжись от меня, нига, плиз, и пусть грязь тебя насытит,

а пока ты там в хлам, раздаёшь по щам, портишь дам, я сбегу в тайгу -

поменять судьбу - или в рот сайгу, или выживу и всё смогу.

Шей меня!

Шей меня от шеи до паха.

Шей меня!

Шей меня так, чтоб я стал целым.

Шей меня!

Шей меня в траншее под Баха.

Шей меня!

Шей меня, мы оба под прицелом.

Шей меня!

А я тоді недосвідченість ховав, як ніж у кущі,

і тільки приступив, як патронташ мій став порожнім,

і від сорому так моторошно мені, палю гланди гіркою,

ховаю себе за жартами тупими, тільки...

Медовухий б'є Адама градус хтивості,

а Метод у вухо - Брінг та пейн, всі ви здохнете,

з переляком охнете - ми так помилилися, ох, не ті...

а ви подумали, мабуть, що тут блазень на блазні?

Ти чекав зараз сповідь, але ти схожий на тихаря,

так що я щиро накачаю вискаря

у гаштеті Три піскарі, на рахунку три косарі,

тут усіх нещадно багаття, палають слюсаря.

Ну зачекай!

- з дитинства мені кричить Папанов,

нікуди подітися нам уже, чуєш, пахне пропаном.

Та ти живи, не бідуй, все йде за планом,

вошивий про лазню, а ти б заткнувся, тату.

Ший мене!

Ший мене від шиї до паху.

Ший мене!

Ший мене так, щоб я став цілим.

Ший мене!

Ший мене в траншеї під Баха.

Ший мене!

Ший мене, ми обидва під прицілом.

Як не намагався я, пам'ять собі не відбив,

так і сидить у печінці, мамо, цей чортовий шип.

Я тут абориген, як плідний дядько Гена,

Чингісхан плюс Діоген – це набір мій генів.

Забори стародавніми ящірами вигнули спини,

коли морозно, хати небо підпирають димом,

якщо обвалиться, то бризне з очей по склянках,

і ми подавимося тут нашим репом домотканим.

А були ми вільними під дзвіницями,

плем'я моє лише шляхами манівцями

ходить тепер, забули застілля ми,

лякани кілками.

Послухай, що ти несеш?

Та й як зрозуміти вам, адже ви не я...

Не буває так, це брехня!

Планида блискавка...

Вийди геть, мій біс, на район, мій біс - я благаю тебе, Бог - іди,

не томи, відчепися від мене, ніга, пліз, і нехай бруд тебе наситить,

а поки ти там у мотлох, роздаєш по щах, псуєш дам, я втечу в тайгу -

поміняти долю - або в рот сайгу, або виживу і зможу.

Ший мене!

Ший мене від шиї до паху.

Ший мене!

Ший мене так, щоб я став цілим.

Ший мене!

Ший мене в траншеї під Баха.

Ший мене!

Ший мене, ми обидва під прицілом.

Ший мене!