Раскалённые будни (Памяти Анатолия Крупнова) - 25/17

На волне, живой, за чашкой чая, дома,

каждому новому солнцу улыбаюсь с балкона.

Сам себе шепчу: должен, сможешь,

ведь пока ты восторжен — меч в ножнах.

Сегодня я фильтрую в этом потоке кадры,

а вот когда-то нырял, думал, вырастут жабры.

Тянули губы ко мне суки, суккубы извне,

точки, кубы на огне, сугубо жизнь на дне.

Было страшно — пятки щекотать подоконником,

было важно — в прятки поиграть мне с покойником,

чтобы понял я — здесь не фестиваль Комик-кон,

если хочешь жить — не жри комбикорм!

Здесь искры секунд день стрелкой секут…

нам нужен шанс пережить раскалённые будни.

День прошёл, а я ещё жив!

День прошёл, а я ещё жив!

День прошёл, а я ещё жив!

Когда твой город в огне…

Да, я покинул шалман (шептал там шлюхам: шарман),

меня тут ветер шмонал, в башке нашёл аммонал.

Кого мы холим и лелеем (любимый наш Голем)?

Из Галилеи к иудеям пришедшего гоним…

Иллюзий нет, надежда есть… на наших спинах шерсть.

Аллюзий бред — твой номер шесть шесть шесть… месть!

В пасти пена, слюна, я — пёс, волк, лев,

опасней дикого слона — вам мой гнев!

Глупый день сдох в зоопарке из бетона —

просто ловля блох, мне б спокойствие питона.

Кто кого переживёт, потом пережуёт…

принесите лёд и йод, завтра новый взлёт.

Здесь искры секунд день стрелкой секут…

нам нужен шанс пережить раскалённые будни.

День прошёл, а я ещё жив!

День прошёл, а я ещё жив!

День прошёл, а я ещё жив!

Когда твой город в огне…

На хвилі, живий, за чашкою чаю, вдома,

кожному новому сонцю посміхаюся з балкона.

Сам собі шепочу: мусиш, зможеш,

адже поки ти захоплений — меч у ніжних.

Сьогодні я фільтрую в цьому потоці кадри,

а ось колись пірнав, думав, виростуть зябра.

Тягнули губи до мене суки, суккуби ззовні,

точки, куби на вогні, суто життя на дні.

Було страшно — п'яти лоскотати підвіконням,

було важливо — в хованки пограти мені з небіжчиком,

щоб зрозумів я — тут не фестиваль Комік-кон,

якщо хочеш жити - не жри комбікорм!

Тут іскри секунд день стрілкою січуть.

нам потрібен шанс пережити розпечені будні.

День минув, а я ще живий!

День минув, а я ще живий!

День минув, а я ще живий!

Коли твоє місто у вогні…

Так, я покинув шалман (шепотів там повіям: шарман),

мене тут вітер шмонал, в голові знайшов аммонал.

Кого ми холимо й плекаємо (улюблений наш Голем)?

З Галілеї до юдей прийденого женемо...

Ілюзій немає, надія є… на наших спинах шерсть.

Алюзій марення - твій номер шість шість шість ... помста!

Впасти піна, слина, я — пес, вовк, лев,

небезпечніший за дикого слона — вам мій гнів!

Дурний день здох у зоопарку з бетону

просто ловлячи бліх, мені б спокій пітона.

Хто кого переживе, потім пережує…

принесіть лід і йод, завтра новий зліт.

Тут іскри секунд день стрілкою січуть.

нам потрібен шанс пережити розпечені будні.

День минув, а я ще живий!

День минув, а я ще живий!

День минув, а я ще живий!

Коли твоє місто у вогні…