Отец - 25/17

Что выводит нас из этих мертвых петель?

Оберег на цепочке с замысловатым плетением,

Что потускнел со временем, а ведь раньше блестел,

Отец расстроен поведением детей.

И сколько ни смотри, а истины не разглядеть,

На таблоидах и заголовках газетных статей.

В душе не будет штиля, если в ноздрях метель,

Отец расстроен поведением детей.

Люди ползут и не верят, что могут взлететь,

И каждый занят делом, но, вероятно, не тем.

Верят в крест, а не в того, кто на кресте,

Отец расстроен поведением детей.

Добавь огня, чтобы растопить сердца людей,

Добавь огня в манифесты картонных вождей.

Добавь огня, и чайник засвистит на плите,

Отец расстроен поведением детей.

"Я был глупцом, прости меня, папа", - шептал седой старик и плакал.

— Не оставляй меня, любимый папа".

Запели птицы, в груди лопнул клапан.

"Я был глупцом, прости меня, папа", - шептал седой старик и плакал.

— Не оставляй меня, любимый папа".

Запели птицы, в груди лопнул клапан.

Планета как юла, наступит утро, а затем,

Закружит белку поток новых дел, тем.

Слегка небрит, как Стэтхем лондонский одет,

Отец накажет своих самых любимых детей.

Среди людей имел вес, был авторитет,

Самое лучшее фото, и даты на плите.

Еще один не смог устоять на высоте,

Отец накажет своих самых любимых детей.

Куда же вы ушли?

Твой дом опустел,

Намотал на себя простынь, как воду, вспотел.

Руки повисли, колени дрожат, как кисель,

Отец накажет своих самых любимых детей.

Если ослаб, значит ты можешь стать сильней,

Звучит как глупость, если не понимать идеи.

Безумие для эллинов, скандал для иудеев,

Отец накажет своих самых любимых детей.

"Я был глупцом, прости меня, папа", - шептал седой старик и плакал.

— Не оставляй меня, любимый папа".

Запели птицы, в груди лопнул клапан.

"Я был глупцом, прости меня, папа", - шептал седой старик и плакал.

— Не оставляй меня, любимый папа".

Запели птицы, в груди лопнул клапан.

Що виводить нас із цих мертвих петель?

Оберіг на ланцюжку з хитромудрим плетінням,

Що потьмянів з часом, адже раніше блищав,

Батько засмучений поведінкою дітей.

І скільки не дивись, а істини не розглянути,

На таблоїдах та заголовках газетних статей.

У душі не буде штиля, якщо в ніздрях хуртовина,

Батько засмучений поведінкою дітей.

Люди повзуть і не вірять, що можуть злетіти,

І кожен зайнятий справою, але, мабуть, не тим.

Вірять у хрест, а не в того, хто на хресті,

Батько засмучений поведінкою дітей.

Додай вогню, щоб розтопити серця людей,

Додай вогню до маніфестів картонних вождів.

Додай вогню, і чайник засвистить на плиті,

Батько засмучений поведінкою дітей.

"Я був дурнем, вибач мені, тату", - шепотів сивий старий і плакав.

— Не залишай мене, любий тату».

Заспівали птахи, у грудях луснув клапан.

"Я був дурнем, вибач мені, тату", - шепотів сивий старий і плакав.

— Не залишай мене, любий тату».

Заспівали птахи, у грудях луснув клапан.

Планета як дзиґа, настане ранок, а потім,

Закружляє білку потік нових справ, тим.

Злегка неголений, як Стетхем лондонський одягнений,

Батько покарає своїх найулюбленіших дітей.

Серед людей мала вагу, був авторитет,

Найкраще фото і дати на плиті.

Ще один не зміг встояти на висоті,

Батько покарає своїх найулюбленіших дітей.

Куди ви пішли?

Твій дім спустів,

Намотав на себе простирадло, як воду, спітнів.

Руки повисли, коліна тремтять, як кисіль,

Батько покарає своїх найулюбленіших дітей.

Якщо ослаб, значить ти можеш стати сильнішим,

Звучить як дурість, якщо не розуміти ідеї.

Безумство для еллінів, скандал для юдеїв,

Батько покарає своїх найулюбленіших дітей.

"Я був дурнем, вибач мені, тату", - шепотів сивий старий і плакав.

— Не залишай мене, любий тату».

Заспівали птахи, у грудях луснув клапан.

"Я був дурнем, вибач мені, тату", - шепотів сивий старий і плакав.

— Не залишай мене, любий тату».

Заспівали птахи, у грудях луснув клапан.