Мы сами заслужили это - 25/17

Как в фильме Ридли Скотта — в твой дом придет чужой

Он будет делать, что захочет — спать с твоей женой

Спать с твоей сестрой, спать с твоей дочкой

И ты в ушах сломаешь себе пальцы этой ночью

Твой дом — не твой.

Кто живет в нем?

Твоя страна — не твоя.

Чьи в ней дома?

Твои дети — это не твои дети

Ты отвернулся от Бога?

— пришло время ответить

Ты проклят в городе и на деревенском поле

Тебя из этой жизни как сорняк пропололи

Прокляты твой дом, гараж, офис и склады

Домашние питомцы, близкие и родные

Небо становится железным, воздух раскаленным

Просить о смерти будут, кто мечтал о миллионах

Патологоанатом скормит твою печень псам

Во всем этом виноват только ты сам

Мы вечно ищем, на кого бы свалить вину.

Не скули, мы сами заслужили это

«Надо валить» — говорим про свою страну.

Не скули, мы сами заслужили это

По вечерам доверяем печали вину.

Не скули, мы сами заслужили это,

А души прячем, как глаза в густом дыму.

Не скули, есть вариант исправить это

Жевать хлеб чужой и запивать чужим отваром

Хоть грязи кусок давай, он лишь бы нахаляву, даром

Все виновны: от политиканов, до соседа Васи

В том, что ты свою судьбу в цвет дерьма покрасил

Ведь так проще, можно всех в разнос, под дуло

Пусть потонут все и каждый, чтоб меня не затянуло

Позиция дебила — сами заслужили это

Беспредел у себя дома оставляли без ответа,

А что сделал ты, кроме как плевался в ящик?

Знаешь, что такое жить как живой, по-настоящему?

Система душит, хочешь греться на курортах Ниццы?

Депутаты тащат храмы, школы, парки и больницы

Так сложилось, ведь мы сами это допустили

Педерасты в телевизоре, программы «все по стилю»

Жаловаться некому и впадлу проживать обсосом

Каждый божий день я засыпаю с теми же вопросами

Мы вечно ищем, на кого бы свалить вину.

Не скули, мы сами заслужили это

«Надо валить» — говорим про свою страну.

Не скули, мы сами заслужили это

По вечерам доверяем печали вину.

Не скули, мы сами заслужили это,

А души прячем, как глаза в густом дыму.

Не скули, есть вариант исправить это

Соблюдай ПДД, но прежде Заповеди

Не сотвори себе кумира, уважай и чти Отца и Мать

И каждый должен знать —

Спрос один со всех: бедняк ты или знать

Чей ты зять, брат или сын — неважно

Забудь про погоны и корки бумажные

Не убивай, не воруй и не пожелай чужой жены

Даже если твоя пожилая

Работай честно, даже если бизнесмен

Даже если судья, даже если мент

И твои дети унаследуют землю, братишка!

Прииски, газопровод, нефтяные вышки

Все будут уважать тебя и твой народ

Все будет как сейчас, только наоборот

Откусят языки те, кто шипел змеей

Решай, как будет — этот выбор за тобой!

Мы вечно ищем, на кого бы свалить вину.

Не скули, мы сами заслужили это

«Надо валить» — говорим про свою страну.

Не скули, мы сами заслужили это

По вечерам доверяем печали вину.

Не скули, мы сами заслужили это,

А души прячем, как глаза в густом дыму.

Не скули, есть вариант исправить это

Мы вечно ищем, на кого бы свалить вину.

Не скули, мы сами заслужили это

«Надо валить» — говорим про свою страну.

Не скули, мы сами заслужили это

По вечерам доверяем печали вину.

Не скули, мы сами заслужили это,

А души прячем, как глаза в густом дыму.

Не скули, есть вариант исправить это

Як у фільмі Рідлі Скотта — у твій дім прийде чужий

Він буде робити, що захоче — спати з твоєю дружиною

Спати з твоєю сестрою, спати з твоєю донькою

І ти у вухах зламаєш собі пальці цієї ночі

Твій дім—не твій.

Хто живе в ньому?

Твоя країна—не твоя.

Чиї в неї будинку?

Твої діти - це не твої діти

Ти відвернувся від Бога?

— прийшов час відповісти

Ти проклятий у місті та на сільському полі

Тебе з цього життя як бур'ян пропололи

Прокляті твій будинок, гараж, офіс та склади

Домашні вихованці, близькі та рідні

Небо стає залізним, повітря розпеченим

Просити про смерть будуть, хто мріяв про мільйони

Патологоанатом згодує твою печінку псам

У всьому цьому винен тільки ти сам

Ми завжди шукаємо, на кого звалити провину.

Не вилиці, ми самі заслужили це

«Треба валити» — говоримо про свою країну.

Не вилиці, ми самі заслужили це

Вечорами довіряємо печалі вину.

Не вилиці, ми самі заслужили це,

А душі ховаємо, як очі в густому диму.

Не вилиці, є варіант виправити це

Жувати хліб чужий і запивати чужим відваром

Хоч бруду шматок давай, він тільки нахаляву, дарма

Усі винні: від політиканів, до сусіда Васі

У тому, що ти свою долю в колір лайна пофарбував

Адже так простіше, можна всіх у рознесення, під дуло

Нехай потонуть все і кожен, щоб мене не затягнуло

Позиція дебіла — самі заслужили на це

Беззаконня у себе будинку залишали без відповіді,

А що зробив ти, окрім як плювався в скриньку?

Знаєш, що таке жити як живий, по-справжньому?

Система душить, хочеш грітися на курортах Ніцци?

Депутати тягнуть храми, школи, парки та лікарні

Так склалося, адже ми самі це допустили

Педерасти в телевізорі, програми «все за стилем»

Скаржитися нікому і впадлу проживати обсосом

Кожен божий день я засипаю з тими ж питаннями

Ми завжди шукаємо, на кого звалити провину.

Не вилиці, ми самі заслужили це

«Треба валити» — говоримо про свою країну.

Не вилиці, ми самі заслужили це

Вечорами довіряємо печалі вину.

Не вилиці, ми самі заслужили це,

А душі ховаємо, як очі в густому диму.

Не вилиці, є варіант виправити це

Дотримуйся правил дорожнього руху, але перш заповіді

Не створи собі кумира, поважай і шануй Отця і Мати

І кожен повинен знати —

Попит один зі всіх: бідняк ти або знати

Чий ти зять, брат чи син — неважливо

Забудь про погони та кірки паперові

Не вбивай, не крадеш і не побажай чужої дружини

Навіть якщо твоя літня

Працюй чесно, навіть якщо бізнесмен

Навіть якщо суддя, навіть якщо мент

І твої діти успадкують землю, братику!

Копальні, газопровід, нафтові вежі

Всі поважатимуть тебе і твій народ

Все буде як зараз, тільки навпаки

Відкусять мови ті, хто шипів змією

Вирішуй, як буде — цей вибір за тобою!

Ми завжди шукаємо, на кого звалити провину.

Не вилиці, ми самі заслужили це

«Треба валити» — говоримо про свою країну.

Не вилиці, ми самі заслужили це

Вечорами довіряємо печалі вину.

Не вилиці, ми самі заслужили це,

А душі ховаємо, як очі в густому диму.

Не вилиці, є варіант виправити це

Ми завжди шукаємо, на кого звалити провину.

Не вилиці, ми самі заслужили це

«Треба валити» — говоримо про свою країну.

Не вилиці, ми самі заслужили це

Вечорами довіряємо печалі вину.

Не вилиці, ми самі заслужили це,

А душі ховаємо, як очі в густому диму.

Не вилиці, є варіант виправити це