Город - 25/17

Мне снится город, которого нет

Там на балконе дома мой велосипед

А на асфальте отпечаток моих кед

И чьё-то сердце в ночь горит на маяке

Мой город делит пополам молочная река

Если ты так устал - всего лишь два глотка

И не проснёшься никогда - обмяк лицом

Слон переулков меня хоботом обнял в кольцо

И все желанья сбудутся, если ты загадал

Твои мечты, тобой накопленные за года

Не заводи будильник, не заводи друзей

Не заводи собаку, не заводи детей

И я теперь султан дворов, подъездов падишах

Мне подчиняется шайтан в лампасовых штанах

Всех падших женщин я прощаю, угостив халвой

Тут по башке ударом разбудил меня конвой

И этот город, как мать, меня ждёт

И этот голод меня гложет, я как нищеброд

Что всё никак не сдохнет и клянчит на обед

Что не оплатишь до скончания лет

Сидим на море, море слёз, купайся, раз приехал

Ведь люди плачут, плачут, им тут не до смеха

Утешить могут лишь Орёл, Телец и Лев

И Ангел, если с воли нам загонит грев

Лишь бы мне опять приснился город

Город, которого нет

Лишь бы мне опять приснился город

Город, которого нет

Лишь бы мне опять приснился город

Город, которого нет

Лишь бы мне опять приснился город

Город, которого нет

Лишь бы мне опять приснился город

Лишь бы мне опять приснился город

Лишь бы мне опять приснился город

Лишь бы мне опять приснился город

Мені сниться місто, якого немає

Там на балконі вдома мій велосипед

А на асфальті відбиток моїх кед

І чиєсь серце в ніч горить на маяку

Моє місто ділить навпіл молочна річка

Якщо ти так втомився - лише два ковтки

І не прокинешся ніколи – обм'як обличчям

Слон провулків мене хоботом обійняв у кільце

І всі бажання справдяться, якщо ти загадав

Твої мрії, тобою накопичені за роки

Не заводь будильник, не заводь друзів

Не заводь собаку, не заводь дітей

І я тепер султан дворів, під'їздів падишах

Мені підкоряється шайтан у лампасових штанах

Всіх занепалих жінок я прощаю, почастувавши халвою

Тут по голові ударом розбудив мене конвой

І це місто, як мати, на мене чекає

І цей голод мене тягне, я як жебрак

Що все ніяк не здохне та клянчить на обід

Що не сплатиш до кінця років

Сидимо на море, море сліз, купайся, раз приїхав

Адже люди плачуть, плачуть, їм тут не до сміху

Втішити можуть лише Орел, Телець та Лев

І Ангел, якщо з волі нам зажене грив

Аби мені знову наснилося місто

Місто, якого немає

Аби мені знову наснилося місто

Місто, якого немає

Аби мені знову наснилося місто

Місто, якого немає

Аби мені знову наснилося місто

Місто, якого немає

Аби мені знову наснилося місто

Аби мені знову наснилося місто

Аби мені знову наснилося місто

Аби мені знову наснилося місто