07.11.76 - 25/17

Мне дали пожизненный срок — значит, теперь уж точно

Увы, невозможен соскок на волю условно-досрочный

И паниковать бессмысленно, не будет амнистии

Ни адвокат и ни президент не смогут меня спасти

Злые псы охраняют дверь, слюной прожигая бетон

Наивно думая, что я в их власти, не понимая при этом

Что они вместе со мною тоже здесь отбывают

Ночью от одиночества воют, днем лают

Побег невозможен никак, я пробовал неоднократно

Используя, словно мак, запрещенные спецпрепараты

Перетянув бинтами, насытив багровым вату

Мне по секрету сказали два поддатых медбрата:

«Это чудо, ты жив остался», — комкая буквы губами

Падая в бездну в ритме вальса, как жить рабами?

Лети, моя душа, лети

Пока томится тело взаперти

Лети, моя душа, лети

Ведь я не кровь моя и не плоть моя

Это всё в боях оставь и, не боясь, лети

Моя душа, лети

07.11.76 — мне приговор огласили

Я закричал беспомощно, насколько хватило силы

Все улыбались так радостно, мать потеряла сознание

Без права вести переписку с близкими и без свиданий

Я подсчитывал свои годы, как зубы выбитые

Гадая, сколько лет еще мне мою шкуру выдубят

Вдруг в тишине многотонной, вдруг в душном молчании

Я услышал отчетливо голос: «Это всего лишь начало»

Как выпускной экзамен, но есть еще главный судья

Он не принимает взяток и судить будет даже царя

Там каждый получат свое, и нет ничего на свете более страшного

Как на пожаре идти на огонь врукопашную,

А кто-то помилован будет, и больше ни боли, ни слез

Не причинит ему никогда ни человек и ни пес

Лети, моя душа, лети

Пока томится тело взаперти

Лети, моя душа, лети

Ведь я не кровь моя и не плоть моя

Это всё в боях оставь и, не боясь, лети

Моя душа, лети

Лети, моя душа, лети

Пока томится тело взаперти

Лети, моя душа, лети

Ведь я не кровь моя и не плоть моя

Это всё в боях оставь и, не боясь, лети

Моя душа, лети

Моя душа, лети (моя душа, лети)

Моя душа, лети (моя душа, лети)

Мені дали довічний термін — значить, тепер уже точно

На жаль, неможливий соскок на волю умовно-достроковий

І панікувати безглуздо, не буде амністії

Ні адвокат і ні президент не зможуть мене врятувати

Злі пси охороняють двері, слиною пропалюючи бетон

Наївно думаючи, що я в їхній владі, не розуміючи при цьому

Що вони разом зі мною теж тут відбувають

Вночі від самоти виють, вдень гавкають

Втеча неможлива ніяк, я пробував неодноразово

Використовуючи, як мак, заборонені спецпрепарати

Перетягнувши бинтами, наситивши багряним вату

Мені за секретом сказали два піддатних медбрата:

«Це диво, ти живий залишився», — грудкаючи літери губами

Падаючи в бездну в ритмі вальсу, як жити рабами?

Лети, моя душа, лети

Поки нудиться тіло під замком

Лети, моя душа, лети

Адже я не кров моя і не плоть моя

Це все в боях залиш і, не боячись, лети

Моя душа, лети

07.11.76 - мені вирок оголосили

Я закричав безпорадно, наскільки вистачило сили

Всі посміхалися так радісно, ​​мати знепритомніла

Без права вести листування з близькими та без побачень

Я підраховував свої роки, як зуби вибиті

Гадаючи, скільки років ще мені мою шкуру видублять

Раптом у тиші багатотонної, раптом у душному мовчанні

Я почув чітко голос: «Це лише початок»

Як випускний іспит, але є ще головний суддя

Він не приймає хабарів і судитиме навіть царя

Там кожен отримають своє, і немає нічого на світі більш страшного

Як на пожежі йти на вогонь врукопашну,

А хтось помилуваний буде, і більше ні болю, ні сліз

Не причинить йому ніколи ні людина і ні пес

Лети, моя душа, лети

Поки нудиться тіло під замком

Лети, моя душа, лети

Адже я не кров моя і не плоть моя

Це все в боях залиш і, не боячись, лети

Моя душа, лети

Лети, моя душа, лети

Поки нудиться тіло під замком

Лети, моя душа, лети

Адже я не кров моя і не плоть моя

Це все в боях залиш і, не боячись, лети

Моя душа, лети

Моя душа, лети (моя душа, лети)

Моя душа, лети (моя душа, лети)